Анкілозивний спондиліт: різновиди та діагностика

Анкілозивний спондиліт — це запально-дегенеративне захворювання, яке проявляється болем і зменшенням рухливості суглобів. При цьому найчастіше йдеться про хребет та великі суглоби, через що організм практично не здатен виносити осьове навантаження. Здебільшого страждають на спондиліт чоловіки, через що клінічна картина ускладнюється через підвищений рівень фізичних навантажень і велику масу м'язів, яка створює додаткове навантаження на скелет. Як правило, хворі довгий час користуються знеболювальними та не звертаються до лікаря, що є великою помилкою. Щоб отримати повноцінне лікування, необхідно звернутися по кваліфіковану допомогу. У терапії анкілозивного спондиліту перше місце посідають нестероїдні протизапальні засоби, зокрема Мелоксикам. Він здатен не тільки втамувати біль, але й зменшити інтенсивність запального процесу, який лежить в основі патогенезу захворювання.

Яким може бути анкілозивний спондиліт

Класифікація захворювання будується залежно від переважання уражень певної локалізації. Статистично виділено декілька можливих форм:

1. Осьовий анкілозивний спондиліт. Форма, яка зустрічається найчастіше. Уражаються хребці — характерні патологічні зміни відображаються на рентгенограмі. При цьому можуть бути задіяні також куприк та крижі. Клініка включає біль у спині, виражений лордоз, кіфоз, іноді — сколіоз, неможливість повноцінно провести згинання та розгинання.

2. Периферичний анкілозивний спондиліт. Уражаються великі суглоби — ці зміни також помітні на рентгенограмі. Людина не може повноцінно користуватись ураженими кінцівками.

3. Нерадіографічний анкілозивний спондиліт. Цей діагноз встановлюється, коли на рентгенограмі патологічні зміни відсутні, тоді як клінічно симптоми відповідають картині хвороби Бехтерєва.

Ця класифікація описує, які суглоби задіяні переважно — тобто, у пацієнта можуть спостерігатися ураження як хребців, так і суглобів. Важливою є частка конкретної локалізації у загальній картині захворювання.

Методи діагностики та лікування

Щоб встановити діагноз, необхідно провести низку діагностичних процедур:

1. рентгенологічне дослідження хребта (обов'язково — поперекового відділу);

2. МРТ хребта — необхідне для виявлення супутніх уражень (наприклад, кил чи гемангіом);

3. лабораторні аналізи — для спондиліту характерні деякі зміни у біохімічному аналізі крові).

Після встановлення діагнозу призначається специфічне лікування. Виписують нестероїдні протизапальні препарати, які мають зменшити інтенсивність патологічного процесу та втамувати біль. Також можуть застосовувати Метотрексат, Сульфасалазин тощо. Обов'язково потрібен курс лікувальної фізкультури, курс масажу та інша фізіотерапія.