Віталій Коваль підсумував 2023 рік для Рівненщини
Рівненська область цього року змогла збільшити доходи до державного бюджету на 44%, а до місцевих - на 27%. За понад шістсот днів повномасштабної війни регіон не лише стабілізував роботу галузей економіки, а й продовжив розвиватися. Про безпеку, пріоритети та економічний розвиток під час війни – в інтерв’ю із Віталієм Ковалем.
- Нині ви вже декілька тижнів очолюєте Фонд держмайна, проте більше 4-х років керували Рівненською обласною адміністрацією. Розкажіть про життя Рівненщини за цей рік, передусім про безпекову складову. Можемо бути спокійними за наш північний рубіж?
Ситуація на прикордонні контрольована. Продовжуються роботи щодо фортифікації. Мова і про протитанкові рови, тетраїди, вогневі позиції тощо. Весь прикордонний периметр заміновано. Усі 229 спільних кілометрів із білоруссю зміцнюються настільки, щоб російські війська не змогли пройти вглиб нашого регіону, якщо влада білорусі дозволить їм розпочати наступ.
Важливо, що Рівненщина першою в Україні сформувала оборонний бюджет області. 52 із 64-х доведених громад виділили кошти для посилення обороноздатності нашого регіону.
А як щодо укриттів?
До лютого 2022 року на Рівненщині було 1727 сховищ, а нині їх кількість збільшена на третину. Такі безпекові простори мають усі лікарні. Сьогодні триває будівництво та реконструкція 25 об’єктів, зокрема освітніх. Наразі 93% дітей та студентів Рівненщини вже навчаються за партами, а не вдома – саме завдяки наявності укриттів.
Розкажіть про бюджет, за рахунок чого досягли таких показників?
Надходження платежів до державного бюджету збільшились на 44 відсотки, до місцевих бюджетів – на 27,4 відсотка. Найкраща динаміка зростання податків: плати за землю – 33,1 відсотка, податку на доходи фізичних осіб – на чверть, єдиного податку – 18,2 відсотка.
Наповнення бюджету – це кулі, шоломи та бронежилети для наших військових. Економічний фронт підсилює ЗСУ. Розуміючи це, ми робили наголос на взаємодії з роботодавцями та великими платниками податків області. На сьогоднішній день переважна більшість галузей господарського комплексу функціонує стабільно.
Розвиток промисловості на Рівненщині – пріоритети, проєкти цікаві, податки, створені робочі місця. Що змінилося за останній рік в умовах війни.
Попри війну в Рівненську область продовжує інвестувати іноземний бізнес. За час повномасштабного вторгнення близько 25 млн євро вклала у свій розвиток ПрАТ «Вераллія Україна». Це один із найбільших виробників склотари в державі, який працює поблизу обласного центру.
Наступний приклад. Рівненська фабрика ПП «Віліс» відкрила нову лінію з виробництва макаронів швидкого приготування. Незважаючи на війну будівництво не зупинялося ні на день. Загальна вартість інвестицій – 110 млн гривень. До речі, компанія залучила на це 50 мільйонів у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9».
Не відмовилася від своїх планів і датська компанія «HJORT KNUDSEN», яка нещодавно завершила будівництво підприємства із виробництва дизайнерських меблів. Обсяг інвестицій – 11 млн євро, заплановано створити близько 1000 нових робочих місць. Розвиток меблевого кластеру в пріоритеті і надалі.
Сьогодні кожна гривня працює на оборонну галузь країни. Тому нам важливо, аби такі підприємства розвивалися. Для Рівненщини – це робочі місця та збільшення податків у бюджет.
Як почувається місцевий бізнес?
Попри війну економіка Рівненщини продовжує розвиватися. За час повномасштабного вторгнення на 7,7% зросла кількість підприємців, а місцеві роботодавці створюють нові робочі місця.
Допомагає розвиватися бізнесу проєкт «Rivne work hub», який був започаткований Рівненською ОДА понад два роки тому. Ініціатива показала себе успішно – нині до партнерства залучені 989 найбільших роботодавців області, а досвід Рівненщини переймають інші регіони.
До речі, саме для розвитку місцевих підприємців у Рівному розпочав свою діяльність Центр Дія.бізнес. Це можливість і для діючих підприємців, і тих, хто мріє про власну справу.
Загалом, завдяки злагодженій взаємодії бізнесу і влади на сьогодні майже тисяча підприємців Рівненщини отримали 218,2 млн гривень для започаткування або розвитку власної справи у рамках урядового проєкту «єРобота». Створено 1,8 тис. нових робочих місць. Це один з кращих результатів в Україні.
Розкажіть, чи діють місцеві програми для підтримки бізнесу?
Так, звісно. Для підсилення державних програм надається підтримка бізнесу на регіональному рівні. Цьогоріч 20 малих і середніх підприємців отримали відшкодування відсоткових ставок за кредитами на загальну суму 1 млн гривень. Здешевлено кредитний ресурс на суму 60 млн гривень. Ще 5 підприємств Рівненщини, які виготовляють товари оборонного призначення, отримали 1,6 млн гривень компенсації за придбане обладнання.
Релоковані підприємства, що нині тут працюють, наскільки успішно, приклади таких.
На сьогодні на Рівненщину релокувалось 41 підприємство, переважно з Харківської та Київської областей. Крім того на Рівненщину переїхали - Луганський медичний університет, Харківський інститут медицини та біомедичних наук, Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер та Бахмутський центр профтехосвіти. Компанії розгорнулися і у більшості працюють на повну потужність.
Цікавою є історія Харківського підприємства «Ледор», яке не лише релокувалося, але і й перекваліфікувалося. Після переїзду до Рівного розпочало новий вид діяльності - виробництво металевих конструкцій різної складності змінили на виготовлення банних контейнерів.
Розкажіть детальніше про меблевий кластер та позиціонування Рівного як меблевої столиці
За розрахунками експертів Україна може стати найбільшим виробником меблів у Європі. Внесок Рівненщини тут може бути визначальним. У нас 40% територій покрито лісами, ми другі за кількістю заготовленої деревини.
Загалом за останні три роки ми залучили понад 400 мільйонів інвестицій в галузь меблевої деревообробки. Це такі компанії як «Кроноспан», «Хйорт Кнудсен» і «Морган Феніче». Мова йде про експорт саме готових меблів. Ми зайняли лідируючу позицію і будемо її нарощувати. Цифри говорять самі за себе: підприємства Рівненщини забезпечують 62% загальноукраїнського виробництва фанери, понад 43% деревостружкових плит, 100% - сірників, 72% окремих видів меблів.
Медицина – Клеванський госпіталь, релоковані медзаклади, загалом медична галузь в умовах широкомасштабного вторгнення?
На Рівненщині медичне забезпечення націлене на дві категорії громадян — цивільних та військових. Щодо останніх, то їхнє лікування перебуває на особливому контролі. Кваліфікована медична допомога представникам Сил оборони надається в усіх цивільних лікарнях, Рівненському військовому госпіталі, а тим хто потребує тривалої реабілітації - в госпіталі ветеранів війни. Ми тут створюємо Центр реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами. У планах – у наступному році збудувати третій корпус медзакладу.
Війна триває, відтак в регіоні працюють над відкриттям додаткових місць для реабілітації. Розгорнуто 385 місць в 10 медзакладах. Для порівняння, у 2022 році їх було лише 100. Така допомога надавалася тільки в Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни.
До слова, медичну галузь області підсилили релоковані заклади – Луганський державний медичний університет, Харківський інститут медицини та біомедичних наук, Луганський онкодиспансер.
Ви повідомляли, що майже 50 тисячі внутрішньо переміщених осіб залишилися проживати області. Серед них 25 тисяч - це жінки, понад 15 тисяч - діти, а це 74%. На скільки вдалося інтегрувати ВПО в громаду?
Так, сьогодні Рівненщина має 50 тисяч нових жителів. Це люди, які принесли в нашу область свіже дихання, свіжий погляд. Можу впевнено сказати, що область з прибуттям ВПО додала. В регіоні сьогодні більше, ніж було до 24 лютого, - нас 1 мільйон 200 людей.
Багато переселенців, які до нас приїхали стали активними жителями. Наведу приклад. На Рівненщині з Херсона переїхало подружжя. У житті до війни вони мали друкарню, медіахолдинг. На жаль, лишили все. А вже за декілька місяців після переїзду сюди пара виграла ґрант за програмою «єРобота». Гроші вклали у нову книгарню. Також організовують благодійні акції на підтримку дітей Херсонщини.
Загалом Рівненщина за час війни прихистила понад 86 тисяч ВПО. Люди робили такий собі підстоп, зупинялися на день-два й їхали далі, бо поруч білорусь. Для прибулих людей ми організували 63 місця компактного проживання.
Енергетична сфера. Як в області розпочався опалювальний сезон?
Опалювальний період на Рівненщині розпочався вчасно і триває загалом успішно. В роботі 100% котелень. Серед небезпек, які чатують на енергетичну інфраструктуру цієї зими, залишається ризик масованих ракетних обстрілів. Тому ми упродовж року проводили роботи щодо захисту основних об’єктів критичної інфраструктури. Також розгорнуто мережу Пунктів незламності. Наразі працюють 299 локацій в області.
Додам, що у нас понад тисячу домогосподарств Рівненщини та 7 підприємств встановили сонячні панелі та продають електроенергію за «зеленим тарифом». Ще два представники бізнесу виробляють електроенергію за допомогою біогазових установок. Торік в області з альтернативних видів палива було вироблено 40% загального обсягу теплової енергії.
АПК – яка ситуація тут? Якщо можна – про те, як змінилася ситуація у порівнянні з минулими роками. Як використовуються можливості державної підтримки?
Попри війну в Рівненській області розбудовуються ферми, будуються свинокомплекси, розвивається тваринництво. І це незважаючи на колосальні проблеми із пальним, енергетикою і логістикою, починаючи з лютого 2022 року. Вперше такі величезні виклики лягли на плечі аграріїв. До того ж – майже кожне сільськогосподарське підприємство підтримує свою громаду та допомагає ЗСУ.
Серед головних «аграрних» результатів 2023 року: збільшення майже вдвічі виробництва гречки, в 1,3 рази – сої; нарощення виробництва усіх видів продукції тваринництва. Окрім того, на чверть збільшилось виробництво м’яса, а молока – на 13%.
Минулоріч, у зв’язку із призупиненням державної підтримки тваринництва, на рівні області ми започаткували свою Програму. Це часткова компенсація вартості придбаного племінних корів, нетелей, телиць. Маємо результат - збільшення виробництва продукції тваринництва. Зросло поголів’я овець та кіз – на половину, птиці – на 28,1%, свиней – на 13,8%, корів на 3,9%.
Аграрії Рівненщини активно використовують кредитні можливості для розвитку бізнесу. Цьогоріч 203 аграрія Рівненщини отримали 1,3 млрд гривень кредитних коштів. Зокрема, 160 суб’єктів господарювання скористалися державною програмою «Доступні кредити 5-7-9». Обсяг кредитів склав понад 800 млн гривень. Залучення таких кредитних коштів надає можливість власникам господарств отримати додаткові фінансові ресурси. А найголовніше - наступного року провести посівну.
На завершення декілька слів про діяльність на новій посаді. Чи плануєте і надалі підтримувати Рівненщину?
Рівненщина завжди в моєму серці і я продовжуватиму її підтримувати. Щодо Фонду, то наша мета – максимально ефективно реалізувати державне майно, яке не є профільним і стратегічним. Також хочемо розширити діяльність ФДУ шляхом приватизації великих державних активів і додати нові напрямки – оренду сільськогосподарських земель та продаж підсанкційних активів.
В нинішні непрості часи, ми змушені шукати швидкі рішення. Адже державне майно під час війни – це внутрішній ресурс. Продані державні активи, їх перезавантаження новими власниками - це кулі для наших солдат у боротьбі з ворогом, це ковток повітря для економіки країни. І дуже важливо знайти найкоротший шлях до перетворення «пасиву» - в «актив».
