Мовознавці Рівненщини закликають українців говорити правильно
Нації вмирають не від інфаркту, спочатку в них відбирають мову. Не так давно скандальний законопроект Колісніченка-Ківалова сколихнув усю Україну, викликавши хвилю дискусій серед науковців. Тривали вони у всіх куточках нашої держави та мали на меті захистити солов’їну.
Не відкрийте вікно, а відчиніть. Не слідуюча остоновка, а наступна зупинка. Мовознавці нині закликають українців говорити правильно в будь-який час та в будь-якому місці. За останній рік в усіх куточках України пройшло чимало науково-практичних конференцій присвячених проблемам солов’їної, остання ж відбулася у стінах українського Оксфорду – Острозькій академії.
Іван Хом’як, доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, завідувач кафедри української мови та літератури НУ "Острозька академія":
- На конференцію з’їхалося чимало дослідників. Якщо, до прикладу, в минулому році в нас взяли участь представники 24 навчальних закладів, то цього разу 36. Які питання? Питання найрізноманітніші, які стосуються правильного вживання слів української літературної мови.
Подібний ажіотаж навколо питання мови нині викликаний насамперед скандальним законопроектом Колісніченка-Ківалова, який, як запевняє професор, "підняв на вуха" практично усіх науковців країни.
Іван Хом’як, доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, завідувач кафедри української мови та літератури НУ "Острозька академія":
- Законопроект Колісніченка-Ківалова він не міг сприйнятися байдуже науковцями тому, що з одного боку вони апелюють до хартій європейських мов, але хартія вона передусім захищає мови нацменшин, а у нас, як ви помітили, парад однієї регіональної мови – російської.
І це неправильно, зазначає науковець, оскільки хартія має на меті захищати ті мови, які насправді вимирають.
Іван Хом’як, доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, завідувач кафедри української мови та літератури НУ "Острозька академія":
- Якщо говорити про Україну, то тут передусім - це караїмська мова. Є в районі Бахчисараю Чуфут-Кале, і ось саме там вони жили. Тепер їх залишилося буквально кілька десятків. Можливо сотня, трішки більше, то їм справді потрібна допомога, або, наприклад, кримськотатарська мова.
Такі ж мови як польська, російська, угорська не потребують захисту. У зв’язку з цим, підкреслює науковець, нині вийшов вже новий законопроект, який значно скорегував попередній та залишив "коронне" місце для нашої, рідної, солов’їної.
