У Рівному науковці міркували над тим, як запобігти глобальному потеплінню
Як скоро Земля зможе перетворитися на гарячу планету на кшталт Венери, які зміни у всіх галузях можуть виникнути у зв’язку із зростанням середньорічної температури повітря та кількістю опадів у нашій країні та що робити, аби пристосуватись до так званого всесвітнього потепління? Саме такі питання піднімали науковці у стінах Національного університету водного господарства та природокористування на Міжрегіональному семінарі для п’яти областей на тему: "Сприяння розробленню ефективного національного та регіонального планів дій з адаптації до зміни клімату".
Що спричинило глобальні зміни у кліматі достеменно науковці не знають. Однак, ясна річ, що тут не обійшлося без діяльності людини. У наш час велике занепокоєння викликає можливість того, що внаслідок людської діяльності парниковий ефект може сильно збільшитися й призвести до глобального потепління. Адже парникові гази, які поглинають теплове випромінювання поверхні Землі і хмар відбивають його назад до Землі. А це, в свою чергу, може призвести до непоправних наслідків.
Іван Варга, перший заступник голови Державного агентства екологічних інвестицій України:
- Вчені підрахували, що з великою вірогідністю, майже 90 відсотків, якщо так відбуватиметься і надалі, то приблизно у 2050 році наша планета може перетворитися на Венеру, тобто це буде гаряча планета.
В 1992 році була прийнята Рамкова Конвенція ООН про зміну клімату, головною метою якої стала стабілізація концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, що запобігає небезпечному антропогенному втручанню в кліматичну систему. Після складання ж Кіотського протоколу, вперше були залучені економічні механізми задля зменшення утворення парникових викидів. Зміни у кліматі, за ствердженням науковців, можуть призвести як до негативних наслідків, так і до позитивних. Однак, головне для людства - навчитися пристосовуватися до "оновленої планети".
Микола Кліменко, завідувач кафедри екології НУВГП:
- Може підвищуватись врожайність сільськогосподарських культур, але одночасно може збільшуватись кількість шкідників, що потребуватиме нових заходів та певних затрат. Може змінитися структура посівних площ у зв’язку з потеплінням клімату, тому більш теплові культури просуватимуться на північ, тобто це процеси неоднозначні.
Під час другого дня проведення семінару науковці працюватимуть над рекомендаціями щодо регіонального та національного плану дій з адаптації до зміни клімату. Зокрема, вони розглядатимуть питання забезпечення фінансування задля впровадження адаптаційних заходів, прогнозуватимуть можливі наслідки зміни клімату та загрози і ризики для секторів економіки та населення загалом.
