У Рівному відкрили виставку, в честь Героїв Небесної Сотні (ВІДЕО)
Вони живуть, поки про них пам’ятають. У Рівненському краєзнавчому музеї відкрили виставку, присвячену Героям Небесної Сотні. Організатори запросили друзів, колег, родичів загиблих Георгія Артуняна, Валерія Опанасюка, Олександра Храпаченка та Івана Городнюка.
Каски, саморобні бронежилети, зброя, документи, автомобільні шини, унікальні фотографії. Всі ці речі, які сьогодні просто представлені на виставці, під час подій Євромайдану були незамінними для тих, хто три роки тому сміливо боровся за свою свободу та право вибору.
Оксана Яремчук, завідуюча сектором відділу новітньої історії Рівненського краєзнавчого музею:
- Ці речі всі для нас близькі. Це чиїсь долі, це чиясь, на жаль, смерть. Невеличка частинка цієї зали розповідає нам про події На Євромайдані. На жаль, речей у нас небагато. Чомусь наші рівняни не дуже відгукуються, можливо, не всі усвідомлюють те, що ось ці речі, які знаходяться в музеї - це є історія. Можливо, ті речі, які знаходяться десь на поличках – це все історія, яка має бути у нашому музеї, яку ми маємо розповідати підростаючому поколінню.
Нагадаємо, що під час тих лютневих кровопролитних подій із життя пішли герої і з Рівненщини. Це Георгій Артунян, Валерій Опанасюк, Олександр Храпаченко та Іван Городнюк. Для земляків вони є беззаперечними героями, однак для рідних це непоправна втрата, яку не вилікує і час.
Володимир Кукурудза, друг загиблого Івана Городнюка:
- Людей немає, але, водночас, таке враження, що вони десь поруч. Тому що не відчувається, що його немає. От здається, що приїдеш у Березне, то його там зустрінеш, тому що і робота, яку він робив, той запал патріотичний, який він мав все своє життя, залишився. І коли приїжджаєш у Березне і бачиш його знайомишх, то бачиш і Івана. У тому ж таки будинку культури, де він працював із дітьми.
Ельдар Магомедов, одногрупник загиблого Олександра Храпаченка:
- От Сашина була така фраза: «Коли сльози крізь стелі ллються - не до кохання тут, не до любві, ти цілуєш мене країно і твої губи у моїй крові.» На жаль, саме так і сталося. Ну в цей день хочу просто сказати, що Саня був ось таким чуваком.
Олександр Лащук, знайомий Валерія Опанасюка:
- Якось вночі, на Грушевського, десь 3-4 ночі, був штурм Беркута. І нам, по суті, не було куди втікати і в нього був жовто-блакитний прапор. В цей момент прапор є показником і у людину легше поцілити з прапором. І коли ми відбігали, то саме цікаво, що він не кинув прапор, а протсо далі з ним біг. Для Валерія держава – це були не протсо слова, не протсо патріотизм.
Родичі Олександра Храпаченка вирішили доповнити представлену виставку речами загиблого. Зокрема, подарували музею картину, календарики, запальничку, ліхтарик, жовто-блакитні стрічки. Після цього всі присутні переглянули документальний фільм «Саша Х. Крила на Майдані».
