У стінах Рівненського інституту Університету "Україна" говорили про економічну та політичну ситуацію в державі
Людина та суспільство: економічний і соціокультурний розвиток. Під такою назвою пройшла всеукраїнська науково-практична конференція у стінах Рівненського інституту Університету "Україна". На актуальні теми дискутували студенти, науковці та освітяни. І все заради того, аби знайти шляхи виходу із економічної кризи, яка нині панує у нашій державі.
Україна у всіх на слуху. Про економічну та політичну ситуацію у нашій державі сьогодні не говорить лише байдужий. Втім нині одних слів недостатньо, потрібно діяти. Які кроки варто зробити на зустріч стабільній економіці – вирішували і у стінах Рівненського інституту Університету "Україна" під час науково-практичної конференції.
Максим Гон, заступник директора з науково-педагогічної роботи Рівненського інституту Університету "Україна":
- Враховуючи політичний момент, я вирішив говорити про проблему громадянської ідентичності, яка опинилася останнім часом перед викликом одного з природних ресурсів – мови. Наскільки фактор української чи російської мов на сьогодні є каталізатором для переосмислення людиною своєї ідентичності територіальної і громадянської.
Відтак любити Україну "по-російськи" не можливо, переконаний науковець. Про мовний, духовний та культурний фактори як причину економічної нестабільності в країні говорить і доктор економічних наук Роберт Пустовійт.
Роберт Пустовійт, доктор економічних наук, професор:
- Україна - це не Росія. Тут була зовсім інша історія, зовсім інші економічні зв’язки та економічний генезис. Тому економічний генотип українця відрізняється від економічного генотипу росіян. І тому при побудові перспектив економічного розвитку варто враховувати і культурні фактори.
Аби досягти економічних змін в країні варто насамперед змінити себе.
Зоя Скринник, доктор філософських наук, професор:
- Економічних змін не можна досягти без докорінної зміни самого суспільства і це не тільки в політиці, це зміни в ментальних схемах. Вони починаються зі зміни свідомості людей. Молодь - це саме та верства нашого суспільства, яка уже увійшла в життя з новими схемами світобудови.
Каталізатором змін стала революція. Саме вона розбудила суспільну свідомість молоді, переконані освітяни краю.
Петро Коржевський, заступник начальника управління освіти і науки РОДА:
- Молодь абсолютно адекватно реагує на всі суспільні виклики, вона приймає такі рішення, які б не кожен з нас зміг би прийняти. Тому нашою молоддю можна тільки пишатися. Важливо, щоб вона не втратила цього і під впливом ейфорії не подумала, що вже все зроблено.
Та зупинятися молодь не збирається. Студент Рівненського інституту Університету "Україна" Ярослав Терновий розповідає, сьогодні у стінах його рідної альма-матер плідно працюють заради кращого майбутнього країни.
Ярослав Терновий, студент Рівненського інституту Університету "Україна":
- Економічні і соціальні питання в соціокультурному контексті є достатньо актуальними. Кафедра соціальної роботи зокрема шукає нові шляхи реформувати соціальну систему, систему соціального захисту, піднімалося питання і соціальних пільг і так далі.
Відтак про актуальність наукової конференції, тим паче у світлі останніх подій, годі й говорити, запевняє Ярослав та сподівається, що спільні напрацювання студентів, науковців та освітян допоможуть врегулювати ситуацію в державі.
