В Україні набирає обертів трудове рабство

Кріпосне право в Україні скасували у 1861 році. Втім у ХХІ столітті воно не лише не зникло, але набирає нових форм. У цьому переконують експерти, які надають допомогу потерпілим від незаконної експлуатації. Все частіше жертвами рабства стають чоловіки та діти. 

Більшість людей, які пережили трудове або сексуальне рабство не розцінюють це як злочин, порушення усіх своїх прав. Психологи часто зіштовхуються із ситуацією, коли людина сама себе звинувачує у цьому і сприймає як чергову невдачу. Тому люди, які пережили рабство – слабкі морально, часто невиліковно хворі та закриті від суспільства. Держава фактично не займається реінтеграційними програмами. В Україні у 95 відсотках випадків допомагають громадянам волонтери та громадські організації, що фінансуються з міжнародних фондів.

За 5 років своєї роботи Лариса Гунько разом зі своїми колегами допомогли близько двомстам рівнянам. Випадки рабства, за підрахунками громадських організацій, сягають за тисячу випадків у рік по Україні. Втім правоохоронці про такі дані чують вперше.

Станіслав Герасименко, заступник начальника відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми УМВС в Рівненській області:

- працівники зіштовхуються з питаннями пошукової фіксації злочинів тому, що таке поняття як заява в даний час відсутнє. Люди не звертаються із заявами.

Експерти пояснюють, такі люди не вірять у справедливість. Свою біду вони намагаються пережити наодинці.

Лариса Гунько, голова Центру громадських ініціатив "Чайка":

- що говорити про психологічний стан? Це люди, які втратили довіру, надію на розуміння, що хтось може допомогти.

У пастку торговців людьми все більше потрапляють на Батьківщині. Найбільш поширені - перевезення селян до великого міста чи до курортних територій з метою трудової чи сексуальної експлуатації або примусу до жебракування. Слід пам’ятати, що вербувальники завжди пропонують привабливі пропозиції, самі цього не знаючи, посередниками у злочинних торгових схемах часто стають рідні, друзі та близькі. Тому головна зброя кожного – це інформація та знання своїх прав. У Рівному таку допомогу надають у Центрі підтримки громадських ініціатив "Чайка", куди можна звернутися за телефоном 23-43-48 та за адресою – вулиця Данила Галицького 16, 5 поверх.