У Рівному вшанували пам'ять жертв війни

22 червня День загальнонаціональної скорботи, адже рівно 70 років тому фашистські загарбники без оголошення війни вторглися на територію Радянського Союзу.  В цей день вшановують пам’ять загиблих героїв і ще раз дякують ветеранам за щасливе сьогодення. 

Фашистська авіація завдала масових ударів по аеродромах, залізничних вузлах, військово-морських базах, військових частинах і по містах. Радянські війська та цивільне населення прийняли нерівний бій. Багато із них – хлопчаки, яким ледь виповнилося по 17. Серед таких юнаків був і Олександр Єгоров. 1942 року у 18-річному віці його призвали до лав армії. Впродовж шести місяців навчався в Арзамаському кулеметно-мінометному училищі. Майбутнє пророчило йому лейтенантські погони, але не судилося. 

Олександр Єгоров, ветеран ВВВ:

- по наказу Сталіна все училище виїхало на фронт. Моя перша рота потрапила на Брянський фронт. Загалом 16 кулеметних рот виїхало на фронт.

Впродовж всієї війни Олександр Єгоров не розлучався із кулеметом системи "Максим". Ця могутня автоматична зброя в обороні незамінна, проте у наступі її ефективність дорівнює нулю.

Олександр Єгоров, ветеран ВВВ:

- його вага на станку Соколова сягала 52 кг. Щоб переміститися з ним з одного місця на інше, потрібно його перетягнути, а колеса не крутяться, буксують. Було важко. 

Кінець війни пан Олександр зустрів у Австрії. Пізніше був нагороджений трьома бойовими орденами і медалями "За відвагу". Нині, він мріє лише про те, щоб ті, хто справді захищав свою Батьківщину не був забутий, а люди, які не бачили і не пережили всіх жахіть війни, не називали себе ветеранами.

Катерина Мункачі, журналістка:

Живуть у пам’яті народу,
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
І доки є пам’ять в людей,
І живуть матері,
Солдати, що спіткнулись об кулі,
Будуть Живі!