Різдвяний дух вже на порозі: українські родини готуються до першого і найбільшого свята року (ВІДЕО)

Різдвяний дух вже на порозі. Українські родини готуються до першого і найбільшого свята  року. За звичаєм, Коляда розпочинається із
Дідуха. Та чи знаємо ми, що насправді символізує цей сакральний атрибут та як
правильного його плести. Разом з рівненськими дослідниками ми погостювали у заслуженої майстрині із соломплетіння на Волині. Катерина Ярова поділиться враженнями.

За давнім звичаєм православні українці до Колядних свят плетуть дідуха. То не просто гарна прикраса в обійсті, це  важливий сакральний оберіг. Раніше господарі ніколи не купували з чужих рук головний символ Різдва: дідуха плели самостійно, здебільшого із житнього колосся.

Яким має бути справжній автентичний дідух? Рівненські дослідники в пошуках коріння   традицій у непримітному селі на Волині  відшукали  заслужну майстриню  України із соломоплетіння. Марія Кравчук більше 30 років займається цим ремеслом, і переконана - працювати з житнім колосямм здатні не усі, адже тут важлива внутрішня любов, тепло, і звісно, вправність рук.

Ми проїхали більше 100 кілометрів, у селище Купів,  щоб зрозуміти  справу Марії Кравчук по-живому. Зазделегідь,  жінка з родиною засіває своє жито, пшеницю та інші зернові. У період квітування майстриня збирає перший матеріал. Рівненським гостям  люб'язно організували майстер-клас з плетіння дідуха. За основу беремо сонячні житні  колоски – і до справи.

Марія Кравчук, заслужена майстриня України:

- Коли я складаю, щось можна думати, щось можна уявляти.

Майже дві години і дідух сплетений. Над ним працювали  п’ятеро, окрім цього, учні Марії Кравчук  із сільскої школи долучилися до спільного творіння. Тому процес значно пришвидшився. При бажанні можна декорувати польовими квітами.

Марія Кравчук, заслужена майстриня України:

- Такі дідухи можна поставити на різдво на стіл, може бути букетом в хаті з квітами. Моужть стояти увесь рік. Ось такі квіти: льон, який цвіте, льон, який перецвів, польовий мак…

Діти, які займається у студії “Житечко”, напередодні Різдва, у майстерню свого вчителя  не просто йдуть, а поспішають. Тут  роботи непочатий край.

Христина:

- Навіть те, як ми кажемо, хто на небі,  то в цей вечір з нами. Ми ставимо дідух на святу вечерю за традиціями, маємо силу.

Саша:

- Я сюди прийшов побачити. Сппробував раз - і почав плести. Можна плести і продавати, замість роботи. Завжди очеретинки та косички, а цьогро року – ляльки-янголи, переважно - експонати.

Марія:

- За віруванням, тримає щастя в хаті, не випускає.

Гості волинської  майстрині перейняли частину її досвіду. Жінки плели дідуха вперше в своєму житті. Відтепер давні традиції відродяться і в їхніх оселях.

Мирослава:

- Коли зібрати до купи того дідуха, його ніяка сила вже не зламає. Народ, який зберіг цю традицію і віру, що дідух збергіє дух, народ цей незламний.

Тетяна:

- Доторкнулись до чогсь сакрального і народного, близького і глибокого. Я вдячна всім тим, хто організував це.

Отриманий практикум від заслуженої майстрині України та готові дідухи ми повезли до Рівного. Ініціатори візиту - Українське товариство  з охорони пам’яток історії та культури  та обєднання “Родовід”. Дослідники активно  працюють над відродженням втрачених знань про світогляд наших предків. І це величне диво. Різдвяний дідух - родженний  на зорі словянства.

Сергій Лейчук, голова  правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури:

- Сьогодні багато традицій ми не просто втратили, багато із них треба відновлювати, реконструйовувати по деталях, що й було зроблено на Волині. Активно стиралося все те, що звалося «православ’я», то казали, що це язичництво, то казали, що це не наше. Але ми в своїй основі маємо те, що витравити неможливо.

Дідух-то Діда дух, а Дідом наші предки називали Отся Господа. В народі казали: "Дідух в хату - нечисть з хати". Окрім цього, варто знати, що дідух - уособлює  Світовид, він символізує Божу ієрархію.  Колядний настрій  вже чується в повітрі,  а разом з ним й відлуння предків. Сакральний символ із золотавого колосся - дідівський дух, за віруваннями принесе  радість, злагоду й добробут. Ставили його на найпочеснішому місці -  під образами, на вишитому рушникові чи білій скатертині.