Рівненщина Європейська. У новій програмі енергоефективності Рівненщини знову врахували не все (ВІДЕО)
Чи буде вектор розвитку Рівненщини європейським залежить від стратегічного бачення. І тим більше, якщо мова йде про енергоефективність. Адже це чи не найпопулярніша сфера, що має удосконалюватися в рамках імплементації положень Угоди про асоціацію з ЄС.
Так, Європейський Союз задекларував у своїх цілях до 2020 року підвищити енергоефективність щонайменше на 20%, а до 2030 – щонайменше на 27%. Енергетична стратегія України на період до 2035 року націлена на постійне вдосконалення системи енергетичного менеджменту, зокрема, відповідно до вимог стандартів та міжнародних угод; стимулювання енергозбереження на рівні споживачів, формування енергоефективної свідомості у громадян; зниження енергоємності ВВП.
Однак, у новій програмі енергоефективності Рівненщини знову не все враховано. До розробки, окрім департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності, долучалися й інші спеціалісти. Зокрема, громадська організація «Екоклуб». Активісти, до речі, весь минулий рік боролися за те, щоб програму врешті розробили. Наразі фахівці оцінюють цей документ як прогресивніший, ніж попередній. Але є ряд недоопрацювань .
Дмитро Сакалюк, експерт з енергоефективності, член ГО «Екоклуб»:
— Найбільше нас хвилюють такі речі, як стратегічне бачення програми, тобто немає чіткого розуміння, яким чином зміниться енергетика через 7 років діяльності цієї програми. Є точкові зміни в багатьох місцях, закладах, якісь роботи по утепленню, якісь роботи по встановленню котлів, якісь роботи по заміні, по встановленню сонячних панелей або будь-чого іншого, тобто це вже технічні речі, які ми можемо обговорити всередині, але немає такого комплексного бачення, що ми хочемо через 7 років мати.
Експерти кажуть, доданої вартості програмі явно не вистачає. Простими словами, будемо «латати старі дірки», не задумуючись про передові практики у галузі. Зокрема, на думку громадських активістів, у програмі не передбачені механізми стимулювання до енергоефективності за рахунок енергосервісу. А також дуже побіжно врахований екологічний аспект. Це при тому, що за Угодою мерів Рівне має скоротити викиди парникових газів на 20% до 2020 року, а скорочення використання викопного палива в пріоритетах Паризької угоди.
Дмитро Сакалюк, експерт з енергоефективності, член ГО «Екоклуб»:
— Є лише точкові зміни, і по відновлювальних джерелах енергії там мало, більше по нетрадиційних джерелах, це, зокрема по торфу, який є не таким поновлювальним джерелом, як можна вважати, ну і викиди від нього в атмосферу ще більші навіть, ніж від газу, хоча в програмі неодноразово згадується екологічний аспект. Тому, власне, ми думаємо, що за місяць-два при активній співпраці з департаментом ми зможемо напрацювати цей проект програми до такого рівня, який буде показовим для всієї України.
Також, на думку представників «Екоклубу», не врахували у Програмі чисельні порушення, що мали місце у попередньому документі. Адже у 2017 році активісти неодноразово звертали увагу обласної влади та ЗМІ на проблемні питання у реалізації конкурсу з енергоефективності серед бюджетних установ області. Виявлені Екоклубом порушення підтвердила Державна аудиторська служба України, виявивши зайве та неефективне використання коштів на загальну суму більше 4 млн. грн. Незважаючи на це, конкурс знову включений до Програми без жодних змін щодо порядку прийняття рішень, перевірки проектів, що будуть на нього подаватися, і відповідальності конкретних осіб за неякісні проекти та їх неналежну реалізацію. Та в департаменті на всі ці зауваження є свої відповіді. За словами заступника директора, Програму з енергоефективності вже затвердили кілька профільних інститутів. Також розповідають про економію, яку планують досягти - це і є стратегічне бачення.
Валерій Гуз, заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності:
— Ті завдання, які ми ставимо попередньо – зменшення енергоємності валового регіонального продукту, зменшення використання природного газу в бюджетній сфері, зменшення використання підприємствами Теплокомуенерго майже вдвічі. Для цього треба провести колосальну роботу по реалізації відповідних заходів.
І взагалі кажуть, на розробку цієї програми із бюджету не передбачили жодної копійки, тому багато чого робили понаднормово , залучившись підтримкою фахівців.
Валерій Гуз, заступник директора Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності:
— Я з повагою відношуся до роботи громадського обєднання «Екоклуб», кажу як воно є, вони нам багато в чому підказали, в частині моніторингу,. Дякую їм за це, тому що ми з цього питання не бачили багатьох позицій; в частині зауважень по прозорості і неупередженості при проведенні конкурсів у бюджетній сфері враховані всі до одної пропозиції, які були, і враховані всі зауваження та пропозиції, висунуті Держаудитслужбою.
Експерти підсумовують, Програма включає ряд позитивних пропозицій. Однак, прогалини, що містить документ наразі роблять її менш дієвою та амбітною. Активісти «Екоклубу» пропонують ще попрацювати над Програмою і готові докласти максимум зусиль. Однак, рішенням сесії облради Комплексну програму енергоефективності Рівненської області на період 2018-2025 років таки прийняли. Що нас чекає далі – конструктивна співпраці влади з фахівцями або ж розслідування та публічні дискусії щодо неефективності Програми, як це було з попередньою – покаже час. Адже тут важливо, щоб курс на євроінтеграцію взяли не лише у столиці, а й в кожному регіоні, і не лише на папері, а й реальними заходами.
