+380673870816 +380673870816

На Рівненщині побудують вітрову електростанцію та завод з виробництва водню

Фото - ГО "Екоклуб"

Біля села Довговоля (Рівненська область) планують збудувати потужні вітрові енергетичні установки. Проєкт “Вітер-водень-аміак” – це майбутня вітрова електростанція, що складатиметься з 12 вітротурбін, планова потужність яких – 72 МВт. Вітрова електростанція розміщуватиметься у Володимирецькому районі, що на Рівненщині, біля населеного пункту Довговоля.  На початку реалізації проєкту “Вітер-водень-аміак” заплановано встановлення вітрових електроустановок (ВЕУ), опісля – будівництво заводу, на якому вироблятимуть «зелений» водень. Про це повідомляє Екоклуб.

За словами керівника групи компаній MCL Миколи Герасименка, це – перший унікальний проєкт не тільки для Рівненщини, а й для всієї України:

 “З однієї сторони, вітрові електростанції в Україні вже існують, з іншої сторони – це перший проєкт промислової вітроелектростанції на території Рівненської області, оскільки вже є компанії, що декларують подібні до нашої ініціативи. Тому питання полягає у тому, хто перший його реалізує, хто матиме надійних міжнародних партнерів”, – зазначає Микола Герасименко.

Процес виробництва електроенергії з вітру діє за таким алгоритмом: спершу вітер потрапляє до ВЕУ, установки крутяться та виробляють “зелену” енергію. Як пояснює Микола Герасименко, енергія від сукупності ВЕУ надходить у трансформаторну підстанцію, а далі потрапляє до ліній електропередач місцевого обленерго. За допомогою електроенергії, отриманої з водню, воду в електролізерах (апаратах для розкладу речовин постійним електричним струмом, – ред.) розподілятимуть на кисень та водень. Готовий продукт транспортуватимуть потенційному споживачеві.

Наразі компанія розробляє техніко-економічне обґрунтування, під час якого обиратиме потенційних постачальників, займається вибором оптимальної потужності апарату для розкладу речовин – електролізеру. Микола Герасименко запевняє, що під час технологічного процесу виробництва водню викидів шкідливих речовин в атмосферу не буде:

“Єдине, що може відбуватися, – викид в атмосферу чистого кисню. Наразі ми розраховуємо на стадії техніко-економічного обґрунтування можливість збору цього кисню, можливість його доосушення та використання у промисловості, медичній галузі чи інших, суміжних.”

У компанії MCL сподіваються на швидку реалізацію законотворчого процесу, що регулюватиме виробництво та збут водню в Україні. За попередніми планами, втілення проєкту “Вітер-водень-аміак” відбуватиметься з 2023 по 2025 роки.

Микола Герасименко розповідає, що компанія MCL планує отримувати не лише водень, а й аміак. Наразі аміачні заводи в Україні отримують водень з метану. Єдине підприємство у західній частині України з виробництва аміаку – завод мінеральних добрив ПрАТ “Рівнеазот” (який розташований неподалік м. Рівного),  який може бути потенційним споживачем продукції:

“Ми проводили попередні перемовини з підприємством. Розуміємо, що наразі єдиним шляхом експорту або продажу водню є аміак.  Вартість аміаку на сьогодні має прив’язку до природного газу. Ми можемо везти потенційним споживачам водень на початку їхнього технологічного процесу, і речовина буде тієї ж якості, яку вони отримують з метану”, – говорить керівник MCL.

Компанія вже знайшла інвестора, що готовий вкладати іноземні кошти у реалізацію цього проєкту, однак хто саме це буде поки не розголошують, покликаючись на комерційну таємницю. MCL також шукає й інших потенційних споживачів водню. Головна умова – їх географічна наближеність до виробництва, оскільки транспортувати речовину на великі відстані підприємству не вигідно:

“За попередніми підрахунками, це абсолютно невигідно навіть на 150 км. В одному кубі газу – приблизно 8-9 кг водню. Якщо говорити про стандартний автовоз на 20-30 кубів, то водню буде зовсім мало. Логістичні витрати абсолютно нівелюють цю ідею.  Експортувати водень наземним шляхом ми не можемо ніяк. Єдиний можливий варіант – це оператор ГТС України – магістральний газогін, або ж аміак. Аміак можемо експортувати або кораблями, або автовозами, або залізницею“.

Компанія MCL уже отримала позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД) щодо будівництва вітрової електростанції на території Володимирецького району. Екологічна організація “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) минулого року проаналізувала повідомлення про наміри реалізації цього проєкту. Експерти мали кілька зауваг, серед яких – відсутність точних координат встановлення вітрових установок.

Як говорить фахівець відділу оцінки впливу на довкілля “UNCG” Павло Романов, на етапі публікації повідомлення на сайті Єдиного реєстру з ОВД природоохоронцям неможливо оцінити наслідки такого розміщення для довкілля на конкретній території. Зокрема, чи потрапляє планове розміщення вітротурбін на території природно-заповідного фонду, Смарагдової мережі, Екомережі чи поряд із ними.

Так, на території Володимирецького району розташовані 19 об’єктів природно-заповідного фонду, 5 екокоридорів, одне екоядро та 4 території Смарагдової мережі.

“Достатньо було б вказати в повідомленні координати ВЕС та об’єктів, які планують створювати та/або кадастрові номери задіяних земельних ділянок. В окремих випадках спорудження ВЕУ може нести небажані впливи на водні об’єкти, ґрунти, біорізноманіття”, – говорить Павло Романов.

Схожі статті