"Всеукраїнська мережа ЛЖВС" реалізувала проект спрямований на захист прав та інформування людей з ВІЛ-статусом в малих населених пунктах Рівненщини
Запобігти дискримінації, подолати епідемію. Протягом півроку Рівненським обласним відділенням "Всеукраїнської мережі ЛЖВС" за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні реалізовувався проект спрямований на захист прав та інформування людей з позитивним ВІЛ-статусом в малих населених пунктах Рівненської області.
Якщо ви дізнаєтесь, що ваш друг, знайомий чи колега виявися хворим на СНІД, то якою буде ваша реакція? Яким стане ваше спілкування, ставлення, взаємостосунки? Усе без змін? На подолання бар’єру та дискримінації у суспільстві ВІЛ-інфікованих був спрямований проект організований "Всеукраїнською мерею ЛЖВС" та Фондом сприяння демократії Посольства США в Україні. Тренінги, консультації та створення правозахисних пунктів у районах, - усе це для людей, які мають ВІЛ-позитивний статус. Також в рамках проекту були організовані семінари для медпрацівників. Поінформованість – це те, чого найбільше бракує нашому суспільству, - запевнили представники "Всеукраїнської мережі ЛЖВС".
Євген Баборикін, заступник голови правління РОВ ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВС":
- Коли нам дали приміщення на автовокзалі, то почали люди виявляти протест, що будуть туди приходити ВІЛ-інфіковані, отримувати якісь послуги. Жителі цього дому почали піднімати бунт. Нам телефонували, погрожували. Казали, що перекриють дорогу і ми зрозуміли, що люди не інформовані, люди не мають достатньої інформації і тому сильно дискримінують таких людей.
Як приклад дискредитації активісти наводять й історію маленької ВІЛ-інфікованої дівчинки з Острозького району Катрусі. Про яку наші журналісти вже розповідали в минулих випусках новин. Батьки відстоювали її право перебувати разом з іншими дітлахами у садочку. В результаті Катруся нині перебуває вдома, через півтора роки вона піде до школи й, схоже, інцидент має усі шанси повторитись. Таких ВІЛ-інфікованих діток на Рівненщині близько десятка. Проте більшість приховує це, щоб уникнути надмірної уваги та побоювань. Окрім дискримінації, дискомфорт людям із статусом ВІЛ-позитивним приносить відсутність єдиного медичного структурного закладу – хоспісу, а також важкодоступність медпрепаратів для жителів віддалених районів.
Ганна Котенко, заступник голови правління РОВ ВБО "Всеукраїнська мережа ЛЖВС":
- Не завжди людям зручно отримувати препарати антиретровірусної терапії, якщо вони живуть в малих містах. Вони вимушені кожен місяць долати великі відстані, витрачати кошти, бо вони не працюють для того, щоб отримати препарати, бо в нас видаються препарати тільки в Рівному, Володимирці і планується, що будуть видавати ще й в Дубно. Відповідно, якщо немає грошей, людина просто може не отримати пігулки і відповідно людина своє життя ставить під загрозу, бо немає в нього фінансової можливості приїхати.
Нині в області на обліку перебуває близько півтори тисячі людей з ВІЛ-позитивним статусом. Важливо, аби вони знали свої права та обов’язки. А також, щоб ті, хто їх оточує, були гуманними та милосердними, а не нагадували стадо дикунів, впевнених, що епідемія ХХІ століття їх ніколи не торкнеться.
