Як далі вчитимуться діти: три сценарії від освітян

Як далі вчитимуться діти: три сценарії від освітян

Що може чекати учнів, вчителів та їхніх батьків? Щоб знайти відповіді, LIGA.net розпитала ексміністрів освіти Лілію Гриневич та Анну Новосад, депутатку та члена освітнього комітету Інну Совсун, а також освітніх експертів. У Міносвіти від коментарів утримались. Є три потенційні сценарії, якими може піти українська освіта.

Сценарій 1. Карантин продовжать, триватиме дистанційне навчання

“Головна мета карантину – обмежити соціальні контакти, щоб уповільнити розповсюдження коронавірусу. Тож є велика ймовірність, що його продовжать. Мало захворілих наразі свідчить, що ми на початку важкого періоду”, – каже Іванна Коберник, співзасновниця ГО "Смарт освіта". Експертка наводить приклад Італії, де понад 40 000 інфікованих і лише за 17 березня від COVID-19 померли 500 людей, і країна ще не досягла піку епідемії. 

“Моє відчуття, базоване на тому, як ситуація розвивається в інших країнах – карантин триватиме щонайменше до початку травня. Цьому є ще кілька причин: 18 квітня – Великдень, свято, на яке родини збираються разом. Потім через тиждень – Проводи: родини йдуть разом на цвинтар. Ну і 1 травня. Ці свята – ризик прискорити експоненційне зростання кількості інфікованих”, – каже експертка. Коберник вважає, що вже зараз треба готуватися до довгого періоду дистанційного навчання. Посидіти два тижні вдома, а потім все швиденько наздогнати, не вийде.

Очевидно, що нову чверть будемо починати дистанційно, додає Інна Дьоміна, співзасновниця “SOM.Science. Освітній консалтинг” й керівниця навчального процесу загальноосвітньої школи Claris Verbis. Вона пояснює, що учням потрібно буде знайомитися з новими темами, а у багатьох із них немає навичок самонавчання, тому часто без допомоги батьків вони можуть ставитися до завдань легковажно.

Ми не знаємо, як працює дистанційне навчання в Україні, скільки дітей у конкретній школі і класі беруть участь у онлайн-уроках і працюють самостійно, зауважує ексзаступниця міністра освіти Інна Совсун. До того ж, діти живуть у різних родинах, з різним соціальним статусом, десь може не бути доступу до інтернету. каже ексміністерка освіти та науки Лілія Гриневич: “Добре, якщо батьки стежать, що робить дитина і займаються нею. Але не в кожній родині так. Тому має бути чіткий план”.

Сценарій 2. Карантин продовжать і навчальний рік теж

Якщо дистанційне навчання продовжать, воно не замінить на 100% навчання у класах, наголошують ексміністерки освіти Лілія Гриневич та Ганна Новосад.  Вони вважають: якщо карантин продовжать не невизначений термін, слід продовжувати навчання влітку.

Дистанційна освіта за результатами навчальних досягнень все одно буде відставати від тієї, яку дитина зможе отримати у школі, вважає Новосад. І країна не була до кінця готова контентом, який був би наскрізним для всіх предметів.  “Це непопулярний захід, будемо сподіватися, що карантин не буде довгим”, - каже Гриневич.

Ганна Новосад додає, що наразі держава не вибудувала потужну систему дистанційної освіти. Є окремі курси підготовки до ЗНО і частини навчальних предметів. Останні два уряди інвестували в інтернет, закупівлю обладнання, але цього недостатньо. 

“Тому питання, який шлях обере держава: пошвидше закінчити навчальний рік чи забезпечити якісну освіту. Фокус мають мати випускні 9-11 класи, вони проходитимуть ДПА (державну підсумкову атестацію - Авт.), у них будуть тести, які багато важать. І позбавляти їх одного-двох місяців нормального навчання – неправильно”, – каже Новосад. На важливість роботи з випускними класами у цих обставинах звертає увагу й Світовий банк.

Потреба довчатися влітку залежатиме від того, наскільки великим є відхилення від плану, що і коли мають вивчити учні. Тому, вважає Інна Совсун, у МОН є два варіанти: 

1) припустити, що на карантині вчилися не всі чи навіть меншість, і додати до навчального року кілька тижнів; 

2) рекомендувати закладам освіти вирішувати самостійно, чи продовжувати навчальний рік залежно від того, як вони оцінюють результати дистанційного навчання. 

“У такому разі якщо в одній школі всі чемно вчилися на карантині, немає потреби продовжувати навчання у червні, а десь треба додавати цілий місяць. Другий варіант кращий своєю гнучкістю, однак є ризик, що не в усіх закладах освіти на перше місце поставлять освітні результати. Можливо, хтось не захоче ускладнювати собі життя і проводити уроки влітку”, – каже Совсун.

Сценарій 3. Країні пощастить, карантин 3 квітня завершиться

Тоді, коли діти повернуться до школи, слід компенсувати недоліки дистанційної освіти, каже Лілія Гриневич: “Мені здається, що вчителям доведеться коригувати навчальні програми, якщо карантин закінчать третього квітня. Особливо це стосується математично-природничих предметів, ми знаємо про результати PISA (яке показало, що з цими предметами в українських дітей проблеми – Авт.). Дослідження показує, що кількість уроків, де дитина на місці разом з вчителем досліджує і навчається, підвищує якість її освіти”.

Ексміністерка пояснює: треба буде виміряти, наскільки діти засвоїли матеріали, і компенсувати прогалини, які у них будуть. Це може призвести до коригування навчальних програм і збільшення кількості уроків.

Якщо карантин продовжать і буде дистанційне навчання, з викликами зіштовхнуться вчителі, учні і батьки.

Виклики для вчителів: адаптувати програму з офлайну в онлайн, чого багато хто з педагогів не вміє, ще й мотивувати учнів і йти за навчальним планом, каже Дьоміна. А ще – конкурувати за увагу школярів із соцмережами та іграми. Тому вчителям слід терміново вчитися писати плани уроків по-новому, залишати там лише найголовніше, підбирати лише ті завдання, які діти можуть виконати самостійно, без присутності і допомоги вчителя, додає Коберник. 

При цьому освітні управлінці мають допомагати і підтримувати вчителів, дистанційно організувати навчання для них для роботи в нових умовах, вважає експертка: “Нова ситуація показала – онлайн-ресурсів, відкритих платформ, уже розроблених завдань і текстів – океан”.

Виклики для батьків: Їм слід переглянути підходи до дисципліни і зробити акцент не на точкових “наганяях” а-ля “Ану швидко сів робити уроки!”, а системно виховувати у дітей навички самоорганізації, вважає Іванна Коберник. Дьоміна переконана, що історія з карантином та дистанційним навчанням завершиться успішно лише завдяки плідній командній роботі “вчителі-учні-батьки”. Тому важливими є чіткі інструкції від МОН, допомога вчителям та створення онлайн-курсів для учнів.

Якщо карантин продовжать і навчання зміститься на кілька тижнів, слід вирішити питання з вчительськими відпустками, стверджують Лілія Гриневич, Ганна Новосад та Інна Совсун. У педагогів є 56 днів відпустки, багато з них отримують ще й 10 додаткових днів соціальної відпустки. Традиційно їх беруть на літні канікули.

“Якщо навчання триватиме весь червень, вчителі не встигнуть "вибрати" свою відпустку влітку, а протягом навчального року відпустка одного вчителя означає гроші за "заміну" уроків іншому, грошей традиційно не вистачає. МОН може додати місцевим бюджетам ресурсів у зв'язку з надзвичайною ситуацією”, – розповідає Інна Совсун

У науково-педагогічних працівників має бути нормальна зарплата, тому уже треба думати про порядок використання 566 млн резерву освітньої субвенції в бюджеті, пояснює Ганна Новосад. Лілія Гриневич додає: якщо карантин буде дуже тривалим, можливо, варто давати частину відпустки вчителям на частину карантину, щоб вони її не втрачали.

Якщо загроза коронавірусу не мине, це може зачепити всю систему освіти. Тоді, можливо, доведеться зсувати ЗНО, пов’язане зі вступом до вишів. МОН має мати різні варіанти реагування, пояснює Новосад. Адже вже 4 квітня має пройти перенесене пробне ЗНО. І якщо щось змінюється, варто точно повідомити раніше, ніж 3 квітня. Слід побудувати чіткий графік, щоб синхронізувати ЗНО і майбутню вступну кампанію. 

Організаційні труднощі, пов’язані із розкладом ЗНО, ДПА, літніх таборів, вирішити можна адміністративним рішенням згори, розповідає Інна Совсун: “Аби прийняти рішення, МОН має оперативно оцінити, наскільки ефективним є дистанційне навчання і отримати більш-менш реальну картину”.

Лілія Гриневич додає, що зсув усіх процесів можна розглядати у випадку, якщо карантин буде “дуже довгим”. Тритижневий карантин зсунути процеси не повинен.

Переглядів: 738
Коментарі
Коментарі відсутні

Додати коментар
Псевдо:
Текст коментаря:
Введіть код захисту