Які проблеми існують у рівненських будинках сімейного типу?
На Рівненщині функціонує 2 десятки будинків сімейного типу, там на вихованні перебувають дітки-сироти та позбавлені батьківського піклування. В одній з таких родинних домівок у Рівному сьогодні побувала наша знімальна група. Там вона познайомилася з величезною і дружньою сімє’ю, їхніми здобутками та проблемами.
Оксана Зарічнюк, мама:
- Оце найменша Іринка, їй 8 років, любить гратись ляльками. Весела, готова усім допомогти. А це Марія та Інеса. Гарні дівчатка. І спортом люблять займатися, і кататися.
Ось так мама Оксана знайомить нашу знімальну групу із своїм найбільшим скарбом - великою родиною. Поки у цьому будинку сімейного типу перебуває 8 дітлахів. Всього ж за 11 років домашній затишок та тепло тут віднайшло 16 сиріт та малюків позбавлених батьківського піклування. Нині родина проживає у двох просторих будинках, які люб’язно показала найменша донечка Іринка.
Іринка, дочка Зарічнюків:
- Ми тут спимо на ліжках. В нас ось стіл є, там всі роблять уроки. Я люблю свою кімнату.
Нині ці дітлахи почуваються в повній безпеці. Родинне тепло, затишок та любов, здавалося про більше й мріяти годі. Проте, щойно вони досягнуть повноліття, їм доведеться покинути батьківський дім і поринути у доросле плавання, а це не лише пошук роботи, а й нового житла, адже права залишитись у цьому будинку сімейного типу вони не матимуть. Ось ця новозбудована двоповерхівка могла б вмістити велику родину Зарічнюків, розповів господар, проте оформлена вона не як житлове, а як господарське приміщення. Тому й проживати тут офіційно ніхто права не має.
Андрій Зарічнюк, тато:
- Я думав його під житловий переоформити, але для того, щоб був житловий, потрібно щоб біля будинку було 6 соток, а в нас не вистачає 2, 3 соток.
Вихід із складної ситуації для родини все ж є. Неподалік цього будинку розташована лікарня, кілька соток її території могли б докорінно змінити житлову дилему.
Андрій Зарічнюк, тато:
- Ми просили, звертались до адміністрації, щоб виділили нам. Поряд є лікарня, там в принципі землі є багато, ми просили, щоб нам ті три сотки виділили. Переписувалися довгий час ще при покійному Чайці, ну нам обіцяли, проте не дали.
Господар готовий за власний кошт викупити цю ділянку, єдине чого не вистачає – дозволу влади. Відтак, у новозбудованому будинку здається є все для повного щастя - і спортзал, і кімнати для відпочинку, комп’ютерних занять, проте офіційно проживати в ньому ніхто не може. Змінити ситуацію, а головне дати змогу і після повноліття дітям жити з батьками, можуть місцеві чиновники, які кількома підписами вирішили б житлову проблему цієї родини.
