Увага

Телерадіокомпанія "Сфера-ТВ" із квітня 2018 року по січень 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені в інформаційних матеріалах, підготовлених в рамках проекту, є особистою позицією авторів телерадіокомпанії та жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу, Інститутут економічних досліджень та політичних консультацій, Європейської правди.

Рівненщина Європейська. Чи готові рівняни сортувати сміття? (ВІДЕО)

Рівненщина Європейська. Чи готові рівняни сортувати сміття? (ВІДЕО)

Із нового року – нові правила поводження з побутовими відходами. З 1 січня 2018 року в дію вступила поправка до Закону «Про відходи», яка була прийнята ще у 2012 році. Так, відтепер українців зобов’язують сортувати сміття і лякають штрафами. А захоронювати тверді побутові відходи забороняють.

Однак ні інфраструктури ні логіки для таких змін немає. Адже поводження з відходами – ціла система, а сортування – лише вирваний із її контексту елемент. Директива Європейського Союзу «Про відходи», яку Україна мала б імплементувати до листопада 2017-го передбачає цілу ієрархію поводження з відходами, включаючи моніторинг, запобігання утворенню, збір, сортування, транспортування, повторне використання, утилізацію та видалення. Також європейські директиви зобов'язують підприємства брати відповідальність за утилізацію своїх відходів. Відтак, формальність норм, які начебто запрацювали в Україні, відзначають експерти.

Андрій Андрусевич, експерт ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля»:

— З 1 січня цього року ніякі вимоги щодо сортування не впроваджувалися в Україні, дійсно впроваджена вимога щодо обробки.  Яким чином це буде на практиці виконуватися ? Скоріше за все, формально буде виконано ,внесені будуть зміни у ті відносини,які мають органи місцевого самоврядування з компаніями по збору і вивезенню сміття з тією метою, щоб передбачити формальне виконання цієї вимоги.

Для імплементації Директиви ЄС «Про відходи» ми вже давненько  чекаємо на новий або по-європейськи змінений Закон «Про відходи». Адже чинний не має переліку та послідовності операцій із сміттям. За таких умов доданий 2012 року пункт до статті 32 цього Закону набуває декларативного характеру. Це розуміють і на рівненському підприємстві з вивозу сміття « КАТП – 1728». 

Світлана Білик, економіст «КАТП – 1728»:

— З 2012 року з моменту, коли були внесені зміни до закону, не була розроблена  національна стратегія поводження з відходами  ,якщо взяти і заборонити захоронять відходи на полігоні – це може призвести до колапсу у нашому місті.

Згідно із європейськими нормами, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства. При цьому безпечне сміття вивозиться на полігони ТПВ, а з небезпечне має бути знешкоджене у встановленому порядку. Важлива деталь: на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом. Зараз у діючому законі України немає чітко прописаного переліку та послідовності дій із побутовими відходами. А полігони займають понад 9 тисяч гектарів з понад 11 мільйонами тонн сміття. Згідно інформації Євростату країни ЄС захоронюють 25% відходів, Україна ж – всі 94%. Тим часом перероблюють у ЄС 28 відсотків відходів, а в Україні – майже 3%. Звісно, ми повинні вчитися у  закордонних партнерів  ,кажуть експерти,  

Андрій Андрусевич, експерт ресурсно-аналітичного центру «Суспільство і довкілля»:

Звичайно, що треба дивитися , які принципи використовувалися для побудови таких механізмів. Але все відрізняється. І рівень децентралізації  відрізняється України від ЄС . Якщо взяти Польщу  чи Австрію  — це вже буде складно, бо устрій державний відрізняються.

Сьогодні не більше 5% українців сортують сміття. Експерти кажуть, люди не розуміють, навіщо це потрібно та як це робити. У Рівному сортувати сміття  почали ще кілька років тому. На території обслуговування «КАТП – 1728» встановили  близько сотні контейнерів для роздільного збору відходів, в цьому році докуплять ще 150. Але, прибутки від сортування невеликі ,кажуть на підприємстві.

Світлана Білик, економіст «КАТП – 1728»:

У минулому році  ми здали на переробні пункти і зібрали 19,5 тон ПЕТ пляшки , дохід підприємство отримало в розмірі 70 тисяч гривень. Папір та скло в тому році не здавали.  Не здали від того, що наші мешканці ще не готові здавати  скло і ПЕТ пляшку, крім того безхатьки їх забирають одразу біля будинків. 

І попри те, що у поводженні з відходами Україна пасе задніх, Рівне все ж має свої, хоч і невеликі, але  досягнення, каже міський голова. 

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

— Я думаю, що ми далі пішли трохи і зараз ведемо переговори по сортуванню , ми хоча б відбираємо газ і можемо хоча б сортувати на тому заводі, хоч він і приватний. Таких в Україні є 2-3 міста, хай з десяток міст. Сортувати – сумніваюся, але будемо робити те, що вимагає закон.  

Чи готові рівняни рухатися в Європу у цій темі — цікавимося під час вуличного опитування.

Сміття сортуєте? 

— Ні.  В нас немає контейнерів. Сміття погано забирають. У нас сміттєкамери по Ввідінській, вчора забрали з баків ,а з сміттєкамери чомусь не забрали.

— Сортую , не можна викидати все разом, бо ми завалимося з головою в сміття . І намагаюся ніколи не купувати поліетиленових пакетів.

Я вважаю, що з дитинства має бути порядок. Я привчаю дітей і внуків . А Європа тут ні до чого, треба бути цивілізованою людиною з самого початку. 

Я не знаю. Ми зі Здолбунова. У  Рівному такого немає, ми на Соборній часто буваємо. У нас немає баків для сортування.

Загалом, на території Європейського Союзу є вимоги щодо досягнення показника 65% утилізації від загальної кількості відходів і 10% – допустима кількість захоронення відходів. До 2030 року  у Європі пропонують підвищити показник утилізації до 70%, показник утилізації пакувальних відходів до 80%, а захоронення відходів обмежити 5%.

Україні, на жаль, до таких цифр ще далеко.  У Європі в утилізації відходів зацікавлені в першу чергу виробники продукції. Саме на них законодавство покладає відповідальність за майбутнє товару, в тому числі за його упаковку. Тож виробники намагаються зробити свої продукти екологічно безпечними, а за переробку відходів платять спеціальним ресайклінговим компаніям. У країнах ЄС переробка вторсировини вже давно стала прибутковим бізнесом.  А для України поки лише нормою законодавства, яка не виконується на повну. Отож, лише комплексний підхід до проблеми сприятиме її вирішенню – переконують фахівці.

Переглядів: 456
Коментарі
Коментарі відсутні

Додати коментар
Псевдо:
Текст коментаря:
Введіть код захисту