У Рівному колишній опікун нарешті придбав сиротам житло
У двох сиріт відтепер є дах над головою у Рівному
У березні цього року ми розповідали вам життєву історію двох сиріт, колишній опікун яких не планував віддавати дітям квартиру, придбану за кошти винуватця ДТП, в якому загинули їх найближчі люди. Допомогти сиротам у складній життєвій ситуації вирішив один із депутатів Рівнеради, залучившись підтримкою правозахисників та ЗМІ.
Двоюрідна бабуся, пані Ірина, вона ж колишній опікун, кошти на придбання житла для сиріт отримала як компенсацію смерті рідної бабусі Олександри та Андрія. Після виходу в ефір сюжету про дівчину Олександру, та перипетії із пані Іриною, остання звернулась за консультацією до правозахисника Ніли Смолярової, яка в свою чергу зв’язалась із депутатом Рівнеради Володимиром Грудницьким. Відтоді розпочались мирні переговори, в результаті яких діти отримали житло.
Ніла Смолярова, правозахисник:
- На ті кошти було придбано для дітей житло і подаровано двоюрідною бабусею Іриною в рівних долях на трьох, тому що сиротою після смерті сестри лишився ще її син Руслан. Відразу після того, коли почали підшуковувати житло для сиріт підняли питання з депутатом Грудницьким і про приватизації малосімейної квартири, яка залишилась після смерті бабусі Олександри і Андрія і де вони були зареєстровані. На даний час приватизацією однієї третьої на Андрія займається дирекції інтернату, де дитина виховується. Олександра самостійно займається.
У малосімейній квартирі площею менш ніж 14 квадратних метрів, яку отримала Олександра, дівчина наразі робить ремонт. Вона вже не ховає обличчя та дякує усім небайдужим, які допомогли їй отримати таке бажане власне житло.
Олександра:
-Я дуже вдячна цим людям, особливо своїй бабусі, яка це все розпочала, яка не сиділа на місці, тому що в мене вже у деякій мірі віра пропала, що цього можна добитися. Хочу подякувати Володимиру Миколайовичу, Нілі Григорівні, Муриній Людмилі і Сахарук Ользі. А також, я думаю, що без Божої руки тут теж нічого б не було. Ми з братиком дуже раді, що можемо обживати, хоч ці такі невеличкі квадратні метри. Але краще мати хоча б щось, чим нічого.
Процес отримання Олександрою квартири тривав близько чотирьох місяців і за цей період бувало досить складно,- говорить депутат Рівнеради від фракції "Батьківщина" Володимир Грудницький.
Володимир Грудницький, депутат Рівнеради:
-Переконати людей зараз взагалі дуже тяжко, а тим більше зараз переконати людину віддати якийсь шматок матеріальної цінності чи шматок майна. Але дякуючи Богу, дякуючи порозумінню, професійності деяких людей, дякуючи правозахиснику. Зараз досягли самого головного – ці дві дитини, цих два молодих громадянина України, які починають свій серйозний шлях мають своє помешкання і для них вже вирішено, це доволі серйозне питання.
Крім того, у попередньому сюжеті прабабуся Олександри Марія Степанівна розповідала, що її донька, пані Ірина незаконними шляхами купила у неї частину квартири. Ці документи правозахисник Ніла Смолярова також дослідила.
Ніла Смолярова, правозахисник:
-Квартира була приватизована на 4 чоловік і згідно документів одна четверта частина квартири продана Марією Степанівною своїй дочці Ірині, тому там ніякого спору бути не може. Тут все згідно закону. Підпис бабусі і її добра воля посвідчені.
На запитання, адресоване пані Ірині Володимиром Грудницьким, - чому ж до цього часу не можна було просто віддати квартиру дітям, жінка вважала, що ще було зарано. Про моральну ж сторону вчинку пані Ірини та його наслідки жоден із учасників цієї історії говорити не хоче.
