Увага

Телерадіокомпанія "Сфера-ТВ" із квітня 2018 року по січень 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені в інформаційних матеріалах, підготовлених в рамках проекту, є особистою позицією авторів телерадіокомпанії та жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу, Інститутут економічних досліджень та політичних консультацій, Європейської правди.

Рівненщина Європейська. Як Угода про асоціацію з ЄС сприятиме безпечності та якості української харчової і сільськогосподарської продукції (ВІДЕО)

Рівненщина Європейська. Як Угода про асоціацію з ЄС сприятиме безпечності та якості української харчової і сільськогосподарської продукції (ВІДЕО)

Досліджувати харчові продукти на якість та безпечність. У Рівненській державній регіональній лабораторії ветеринарної медицини займаються саме такою роботою. Щодня до цієї лабораторії надходить до десятка зразків різних продуктів, в тому числі і призначених для експорту до країн ЄС. Відтак, курс на євроінтеграцію змушує їх розвиватися  та удосконалюватися – зізнаються у лабораторії.

АНДРІЙ КУТЕЛЬМАХ, директор Рівненської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини:

Щорічно ми розширяємо галузі тобто перелік досліджень, які ми проводимо, і окремо акредитуємо на ці показники. 

Саме тут рівненські виробники продуктів харчування отримують свій вердикт щодо безпечності та якості продукції як для продажу місцевому споживачу, так і для експорту.

ІРИНА КОНДРАТЮК, завідуюча відділу ВСЕ, керівник з якості:

Рівненська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини акредитована згідно вимог стандарту ДСТО ІСОІС 17025 ще з 2005 року. Цей стандарт дає нам змогу досліджувати всі харчові продукти, продовольчу сировину та готові продукти, які поступають на наш ринок і які потрапляють до нас із-за кордону. Також ми можемо дослідувати всі харчові продукти, які йдуть на експорт, тобто наші дослідження визнаються  не тільки в Україні, а і за кордоном.

Тим часом санітарним та фітосанітарним заходам присвячена окрема глава Угоди про асоціацію з ЄС. Тож на її виконання Україна має впровадити цілу низку регламентів щодо харчових та сільськогосподарських товарів.  

ЯНА ДОБІДОВСЬКА, заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні»:

Є зобов’язання, що ми маємо гармонізувати своє законодавство відповідно до європейських вимог, в цій частині, якщо ми говоримо про харчові продукти, тобто в частині безпечності харчових продуктів. І є додаток 5-й до частини 4-ї до Угоди. Додаток 5-й він наразі пустий, тому що він проходить зараз певні процедури в Європейській Комісії, але зміст Додатку 5-го, якщо Ви хочете подивитися, то в Україні він вже прийнятий Розпорядженням Кабінету Міністрів № 228. Саме в цьому розпорядженні міститься весь масив законодавства Європейського Союзу в галузі СФЗ, який ми маємо в себе прийняти або своє змінити, якщо воно відрізняється.

Незважаючи на масштабність зобов’язань, деякі кроки вже зроблені. Зокрема, прийнято нову редакцію Закону «Про основні принципи та вимоги безпечності та якості харчових продуктів». Цей Закон декларує принцип «від лану до столу», тобто простежуваність продукту; зобов’язує виробників працювати за стандартами ХАСП, які мінімізують можливість виходу на ринок небезпечного харчового продукту.

ЯНА ДОБІДОВСЬКА, заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні»:

Обов'язкова простежуваність, тобто від кого прийшло, куди пішло, будь-який харчовий продукт чи інгредієнт. Це необхідно для того, щоб якщо трапляється якийсь інцидент в харчових продуктах, ви можете знайти, хто винен саме в тому, що сталося. Тому що це не завжди може бути супермаркет, який не дотримався температурних умов в реалізації товару. Це може бути виробник або може бути перевізник, який порушив, наприклад, ланцюг охолодження, якщо цей продукт його потребував. За рахунок простежуваності чітко можна встановити, хто винен.

Ще один важливий Закон, який уже прийнятий, а чинності набере з 4 квітня 2018 року «Про державний контроль та дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Цей правовий акт націлений безпосередньо на виробників. Саме він закладає принципи та механізми здійснення контролю, яким чином оператор ринку виконує вимоги, які на нього покладені основним харчовим законом. Закон «Про державний контроль» містить важливі механізми, зокрема передбачає і перевірку підприємств без попередження. 

ЯНА ДОБІДОВСЬКА, заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні»:

Перевірка без попередження – це ризик-орієнтований підхід, тобто кожен оператор ринку за певною встановленою схемою, єдиною для всіх, буде оцінений, і  в залежності від того, яку кількість балів він набере, буде встановлена частота перевірок на рік. Все, що він буде знати, це, що, наприклад, його прийдуть і перевірять 4 рази на рік. Все. Без попередження. Для того, щоби мати об’єктивну уяву дійсно, що відбувається на виробництві, а не коли попереджають там за 10 днів, і має змогу оператор підготуватися до цього.

Така система перевірок дійсно нова для українських виробників, проте безпідставно ніхто покараним не буде – стверджують експерти. Інспектори діятимуть за чіткими інструкціями і перевірятимуть лише ті моменти,які зазначені у спеціальних чек-листах. Такі чек-листи будуть у відкритому доступі, і кожен виробник зможе з ними ознайомитися. За порушення ж передбачені серйозні покарання.

ЯНА ДОБІДОВСЬКА, заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні»:

Наприклад, якщо відсутні ефективні процедури засновані на принципах ХАСП, то це може бути на юридичних осіб 75 тисяч гривень. А якщо, наприклад, потужність становить безпосередню загрозу життю та здоровю людини, то до штрафних санкцій додається ще закриття потужності.

Такий механізм контролю дозволить розвиватися сумлінним операторам ринку, які вже зараз вкладають кошти у якість та безпечність продукції, однак часто через ці витрати програють у ціні.

Експерти також очікують на прийняття Закону «Про інформування споживачів щодо харчових продуктів». Прогнозують, що він таки змусить виробників писати на етикетках правдиву інформацію.

ЯНА ДОБІДОВСЬКА, заступник керівника Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні»:

Якщо це харчовий продукт насипом, де має зберігатися інформація, якщо це продукт в супермаркеті насипом, обов’язково споживач повинен мати доступ до цієї інформації. Чітко прописано, що саме обов’язково має зазначатися, а на додаток до цього ще може додавати оператор ринку іншу інформацію, але вона також регламентується законодавчо, тому що він не може написати будь-що, що він хоче. Якщо він хоче писати якісь твердження, наприклад, про користь продукту, це має бути доведено. Не можна написати, що це сприяє чомусь, якщо у нього немає наукових доказів наприклад. Обов’язкове маркування алергенів всіх, обов’язків склад інгредієнтів  всіх від найбільшого процентного відношення до найменшого. Якщо у вас 4% м’яса є в ковбасі, ви не можете поставити це м'ясо на перші штаби; ви маєте ставити те, чого більше в цьому харчовому продукті, і потім іти у порядку зменшення.

Зобов’язання України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів одні з найбільш масштабних в рамках Угоди про асоціацію. Для їх виконання потрібно запровадити більше 250 актів ЄС. Нині ж виконано всього близько 5%. Тож уряд і парламент мають докласти величезних зусиль аби гармонізувати українське законодавство з правом ЄС у сфері безпечності та якості харчових продуктів. Європейський союз тим часом підтримує впровадження санітарних та фітосанітарних заходів своїми проектами такими як «Твінінг» та «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні». Проте передусім варто пам’ятати, що безпечність харчової продукції  -  не тільки вимога Угоди про асоціацію з ЄС, а пріоритет, який має ставити держава по відношенню до свого споживача. 

Переглядів: 749
Коментарі
Коментарі відсутні

Додати коментар
Псевдо:
Текст коментаря:
Введіть код захисту