+380673870816 +380673870816

Рівненщина Європейська. Як реформуватимуть службу крові (ВІДЕО)

Робота спеціалізованих закладів переливання крові полягає у постійному цілодобовому та безпечному наданні продуктів донорської крові  медичним закладам, які використовують їх  для допомоги населенню.

Втім, вже невдовзі функції служб крові можуть кардинально змінитись. Україна в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС має виконати низку зобов’язань в сфері охорони здоров’я, в тому числі і щодо реформування служби крові та сфери донорства крові. На імплементацію відповідних директив Україна має 3 роки з дати набуття чинності Угодою. А ці директиви регламентують усі сторони діяльності служби крові з тим, щоб забезпечити максимальну якісь продукту. Благодійна організація «100 відсотків життя Рівне» взялася за просування євроінтеграційних реформ у сфері охорони здоров’я, в тому числі і тих, що стосуються якості та безпеки забору, тестування, обробки, зберігання та розповсюдження крові людини та її компонентів. Відповідні обговорення вже відбулися у Рівному.

ЛІНА МИХАЛЬЧУК, головний лікар комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові:

У рамках Євросоюзу повинно бути імплементовано наше законодавство по службі крові до законодавства країн ЄС. З цього приводу в 15-му році працювала комісія, яка інспектувала нашу службу крові, виділила недоліки в роботі. Один з недоліків — це те, що в нас немає національної системи загальнодержавної служби крові в Україні, є децентралізація, кожен регіон виживає, як сам на це здатен, хоча в принципі ми працюємо по інструкціях міністерства, але єдиної комп’ютерної бази національного реєстру донорів немає.

В Україні налічується 47 центрів крові, додатково до цих великих центрів є 327 відділень переливання крові (або трансфузіології) та 83 так звані кабінети заготівлі крові в лікувальних закладах. Всі ці 410 структур розпорошені по Україні, перебувають у складі різних лікарень, що мають різні джерела та рівні фінансування. Їхня діяльність не координується на загальнодержавному рівні, вони не можуть забезпечити належні умови й стандартне ведення технологічних процесів заготівлі та переробки крові.

Отож впродовж 2-х років формувалась концепція розвитку служби крові в Україні і стратегія її впровадження. Основними цілями Стратегії розвитку національної системи крові є створення координованої системи крові в Україні, що забезпечуватиме стандартизацію технології, безпеку, якість і доступність донорської крові та її компонентів. І готуватись до змін заклади мають вже.

ЛІНА МИХАЛЬЧУК, головний лікар комунального закладу Рівненська обласна станція переливання крові:

Ця стратегія міняє повністю структуру служби крові України. Буде один орган – це національний  трансфузіологічний центр у складі МОЗ України і інший орган – це національний трансфузіологічний комітет – це буде дорадчий орган, який буде збиратися також при Міністерстві охорони здоров’я, але туди будуть залучатися спеціалісти різних спеціальностей, які дотикаються до трансфузіології для вирішення тих чи інших питань.

Також має бути створений орган для інспектування, він не буде підпорядковуватися національному трансфузіологічному центру . Такі зміни, як переконані експерти, допоможуть імплементувати директиву ЄС стосовно стандартів та специфікацій Співтовариства щодо системи якості для установ, що працюють з кров’ю. А заходи, які проводить «100 відсотків життя Рівне» в рамках свого, підтриманого Європейським Союзом проекту, допоможуть привернути увагу як громадськості, так і медичної спільноти.

ЮРІЙ ЛАЗАРЕВИЧ, голова БО «Мережа 100 відсотків життя Рівне»:

Захід відбувається за підтримки Європейського Союзу, Інституту економічних досліджень тому що саме зміни в службі крові в нас прописані в асоціації з Європейським Союзом. Ці зміни будуть неминучими і Україна вже взяла зобов’язання перед Європейським союзом.

Отож, Національна система крові складатиметься зі Служби крові, основне завдання якої — заготівля, тестування, зберігання, розподіл донорської крові та її компонентів, та Незалежного компетентного органу, який її контролюватиме. Такий розподіл вимагається директивами ЄС у цій галузі. Служба крові матиме три рівні: на національному рівні це Національний трансфузіологічний центр, на обласному — регіональний центр крові, на госпітальному (де безпосередньо працюють із пацієнтом) — лікарняний банк крові.

Тобто відділення трансфузіології замінять банки крові. Лікарняні банки крові не опікуватимуться заготівлею і перероблюванням донорської крові на компоненти. Вони аналізуватимуть щорічну трансфузіологічну активність закладу охорони здоров’я й обсяги компонентів крові, які застосовуються, щоби надалі правильно планувати створення запасів.

Окрім того, подаватимуть обґрунтовані заявки для отримання компонентів крові з регіональних центрів крові. А також формуватимуть достатні запаси компонентів крові в лікарнях та управлятимуть ними. Лікарняний банк крові також має виконувати супровід надання трансфузійної допомоги: відслідковувати побічні негативні явища, що виникли, фіксувати їх та аналізувати. Адже так, як переконують експерти, відбувається у всьому цивілізованому світі.

Схожі статті