Рівненщина Європейська. Провал енергоефективних заходів на Рівненщині буде відлякувати інвесторів та донорів (ВІДЕО)
Пункт 7 статті 5-ї Директиви ЄС «Про енергоефективність»: «Держави-члени заохочують державні органи, зокрема регіонального та місцевого рівня, та соціальні житлові органи, діяльність яких регулюється публічним правом, з належним урахуванням їхньої компетенції та адміністративної структури, до прийняття плану з енергоефективності, що містить конкретні цілі та заходи з енергозбереження та енергоефективності».
Такий план, тобто Обласну програму енергоефективності на 2011-2016 роки Рівненщина мала, проте, очевидно лише показово. Так, Держаудитслужба в Рівненській області перевірила використання коштів, спрямованих на реалізацію цієї програми. Встановлено зайве використання коштів на суму 343,19 тис грн. та неефективне використання коштів у сумі 3 756, 01 тис. гривень, що завдало збитків на загальну суму 4 099,2 млн. грн. Тим часом 2017-й рік характеризується гучними дискусіями навколо підтримки Фонду енергоефективності зі сторони ЄС (а йдеться тут про 100 млн. євро) та імплементації положень Угоди про асоціацію в частині зобов’язань з енергоефективності. Чи викликатиме така поведінка довіру у іноземних партнерів – неважко здогадатися.
Дмитро Сакалюк, експерт Екоклубу з енергоефективності:
— Той аналіз, який ми провели і що, ми побачили – це взагалі відсутність досягнення будь-яких результатів. Натомість коли ми встановили нове обладнання, ми навіть отримали збільшення споживання, при тому, що температура була теж більша на вулиці. Виглядає так, що ми взяли гроші, зробили щось хороше, ми молодці гроші освоїли, але ефекту не отримали. Говорячи по простому, хтось даючи вам кошти і ви йому обіцяєте ефект, ви це робите і не отримуєте ефект, людина зрозуміло, що попросить гроші назад. Європейський Союз це великий донор, який надає нам постійні транші, в тому числі на енергоефективність, впровадження Фонду енергоефективності і реалізацію короткострокових і довготермінових програм. Головна проблема, яка може в нас виникнути в цьому випадку – це з тим, що ми впроваджуємо заходи, які не дають економію. Мені здається, у ЄС виникне занадто багато питань.
Заміна вікон та утеплення приміщень державних закладів, запровадження автономних систем електроопалення і водопідігріву, модернізація чи заміна систем опалення, впровадження альтернативних джерел енергії – усе це реальні заходи, які зазвичай приносять економію. Проте не завжди у тих випадках, коли йдеться про бюджетне фінансування. Першопричина тому – відсутність енергоаудиту.
Анатолій КАРПЮК, начальник управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області:
— Це, як кажуть, з заплющеними очима, брали об’єкт, не знаючи, не перевірили образно телевізором, чи втрати йдуть через вікна, через стіни, через дах і так дальше, тобто брали, так як брали.
Зважаючи на ситуацію, що склалася з енергоефективними бюджетами на Рівненщині, роль енергоаудиту важко переоцінити. До того ж Україна має відповідні зобов’язання перед ЄС і вже наступного року має запрацювати обов’язкова сертифікація будівель. Отримати гроші з Фонду енергоефекивності без попереднього енергоаудиту будинку, зокрема для ОСББ, не вдасться.
Щодо державних закладів області, то без втручання активістів та експертів, їм поки важко ставати енергоефективними. Наразі активісти вимагають провести службове розслідування та притягнути до відповідальності осіб причетних до порушень встановлених Держаудитслужбою. А ще встановити чіткі терміни та відповідальних за завершення розробки комплексної програми енергоефективності до 2020 року. Сподіваються, під їх реельним контролем нова програма запрацює як належить.
