Рівненщина європейська. Який європейський досвід проти насильства хочуть запровадити в Україні? (ВІДЕО)
В Україні триває акція «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.
А євроінтеграційні процеси в Україні вкотре спонукають бути у цьому аспекті активними. Адже положення Угоди про асоціацію з ЄС передбачають повагу до демократичних принципів, верховенства права, прав людини і фундаментальних свобод, разом із повагою до людської гідності. Окрім того, Україна є членом Ради Європи, робота якої відбувається саме в царині прав людини, включаючи передусім і боротьбу з насильством.
Розпочинається акція із Міжнародного дня боротьби із насильством щодо жінок. На Рівненщині лише за місяць понад 20 звернень про насильство, тиск, чи порушення прав отримує Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка». У час збройного конфлікту на Сході, економічної, соціальної напруги кількість таких звернень збільшилася, кажуть у центрі.
Тетяна Мельник, юристка Центру підтримки громадських ініціатив «Чайка»:
— Збільшилася кількість звернень, починаючи з 2014 року, коли військові дії почалися в країні і групи ризику розширилися.У деяких родинах виникали конфлікти через політичну ситуацію в Україні, або випадки насильства не пов’язані з політикою. Ці жінки потребують конкретної допомоги.
Волонтери кажуть, попри демократію та європейський вектор руху, в українському суспільстві проблематика досі існує. Якщо говорити про жінок, то законодавство досі не слугує засобом впливу на зменшення тиску, чи насильства. Хоча, такі цілі переслідують статті Стамбульської конвенції, які мали б запрацювати в Україні. Це комплексний міжнародний акт, спрямований на захист, запобігання, судову відповідальність і вироблення стратегії в сфері протидії насильству стосовно жінок та домашньому насильству. Конвенція може та має допомогти покращити як становище жінок, так і повагу до прав людини.
Але впроваджувати у життя європейські порядки наші можновладці чомусь не поспішають. Більше року ратифікацію конвенції виносять у порядок денний засідання Верховної ради і все безрезультатно. Але фахівці наголошують, попри тонкі гендерні питання, на які в Україні ще дивляться з острахом, конвенція містить дієві механізми.
Лариса Гунько, керівник Центру підтримки громадських ініціатив «Чайка»:
— Стамбульська конвенція, в першу чергу, спрямована, щоб кваліфікувати домашнє насильство як злочин. За вчинення його треба посилювати відповідальність. Крім того, вона зобов’язує держави надавати більш серйозну та більш кваліфіковану допомогу жертвам насильства.
Стамбульська конвенція, прийнята 11 травня 2011 року країнами-членами Ради Європи, стала першим юридично зобов’язуючим документом в Європі, де застосовується комплексний підхід до боротьби з насиллям по відношенню до жінок. Україна підписала Стамбульську конвенцію 7 листопада 2011 року, але досі не ратифікувала її.
Європейський Союз наполягає на ратифікації Стамбульської конвенції усіма країнами-учасницями Парламентської асамблеї Євронест, тобто і Україною. Про це заявила співголова Євронест Ребека Хармс. При цьому вона зазначила, що проблема насильства над жінками, зокрема застосування силових методів і тиску в побуті, має вирішуватися більш ефективно у всіх країнах Східного партнерства.
Допоки ж в Україні тривають «дні проти насильства», волонтери сподіваються, якомога більше громадськості зверне увагу на цю ситуацію. Відреагують, можливо, і можновладці , у повноваженнях яких адаптувати закони до євроінтеграційного руху і потреб сьогодення у нашій державі.
