Рівненщина Європейська. Контролюємо владу: європейський досвід відкритих даних впроваджуватимуть у Рівному (ВІДЕО)
Як зробити владу відкритою та прозорою. Цим досвідом із рівнянами ділилися польські колеги з організації «Фундації свободи».
Одним з найважливіших аспектів прозорості є доступ до публічної інформації громадян. У цьому напрямку наші сусіди передують, адже згідно з директивою Європейського союзу 2013\37 від 26 червня 2013 року країни ЄС обов’язково повинні надавати усю наявну інформацію у форматі, який дозволяє її повторне використання. Гості з Польщі намагалися максимально донести рівнянам про принципи доступу до публічної інформації у країнах ЄС та інструменти моніторингу місцевих бюджетів. На прикладі міст Любліна та Варшави рівняни побачили, у чому ми відстаємо від наших сусідів, та що ще нам варто зробити у цьому напрямку.
Святослав Клічук, представник ГО «Рівненський центр Соціальне партнерство»:
— Те, чого нам не вистачає – це зручного функціоналу, зручних сайтів органів місцевої влади. Зрозумілого бюджету, коли кожна людина знає, наприклад я отримую зарплату 5 тисяч гривень, з них 500 гривень іде на освіту, 300 гривень на оплату субсидій, 10 гривень на дорогу, а треба 100 гривень наприклад на дорогу. Субсидії це не десь беруться з неба, а платяться з моїх податків. Потрібно думати, що, наприклад, утеплення будинків це економія моїх коштів.
Святослав Клічук зазначає, в Україні вже чимало зроблено стосовно доступу до публічної інформації, адже її оприлюднення регулюється двома постановами кабінету Міністрів України. Перша від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердженя положення про набори даних, які підлягають оприлюдненю у формі відкритих даних». Інша постанова від 30 листопада 2016 року № 867. Не дивлячись на усі законодавчі здобутки, варто ще чимало чого зробити, адже у нас достатньо проблем виникає через необізнаність громадян.
Святослав Клічук, представник ГО «Рівненський центр Соціальне партнерство»:
— Багато людей в нас нарікають на те, що у нас крадуть гроші, що ми нічого не вирішуємо, що ми не хочемо платити податки, адже не відомо куди вони ідуть. Це отакі базові речі, які, можливо, до кінця ще не усвідомлюються громадянами, але необхідні, для того щоб власне відчути, що держава, що міська влада – це по суті є менеджери, це найняті люди, які управляють спільно, яких можна легко контролювати. У них можна побачити все, що вони роблять, як вони витрачають кошти.
У місті Люблін жителі мають вільний доступ до публічної інформації, крім випадків передбачених законодавством. Кшиштоф Якубовський, який є ініціатором проекту «Відкритий Луцьк, відкрите Рівне» стверджує – Україна на правильному шляху у доступі до публічної інформації, однак її удосконалення допоможе євроінтеграційним процесам в Україні.
Кшиштоф ЯКУБОВСЬКИЙ, голова «Фундації свобода» м. Люблін:
— В контексті євроінтеграції відкриття доступу до публічної інформації є позитивним для України. Це дозволяє з однієї сторони розв’язати проблеми з корупцією чи з неправильним оподаткуванням коштів. З наших спостережень у Польщі, випливає, що інформація про видатки є доступною і її можна переглянути на сайті.
А Кшиштоф Ковалік сьогодні розповідав слухачам про стратегічний план розвитку Варшави. Ця тема дуже зацікавила студентів та представників влади, адже наразі наше місто розробляє власний стратегічний план. У стратегії розвитку Варшави до 2030 року важливе місце займає і доступ до публічної інформації
Кшиштоф Ковалік, представник «Фундації свободи» м. Варшава:
— У першу чергу йдеться про відкриті дані, про використання так званого розумного міста смарт сіті. Що мається на увазі, наприклад можна мати якусь аплікацію чи додаток в телефоні, який дає інформацію про життя в місті, наприклад рух транспорту чи ще щось.
Розвиток відкритих даних в Україні підтримує проект ЄС «EGOV4UKRAINE», що є частиною ширшого проекту «U-LEAD». Бюджет проекту - близько 5,5 млн євро, які спільно надали Європейська комісія, Швеція та Естонія. Остання, до речі, є визнаним лідером у сфері відкритих даних і, власне, адмініструє спрямований на Україну проект. В 2020 році, коли проект буде звершеним, очікується, що Україна зможе надавати сотню державних послуг повністю в електронному вигляді. Нещодавно ж створено нову систему з урахуванням потреб України і естонського досвіду системи X-Road. Її назва «Трембіта». Система «Трембіта» дозволить замінити старі неефективні процеси новими, якісними процесами, які будуть базуватися на IТ".
