Рівненщина Європейська. Енергоефективність як основа енергетичної безпеки та заощаджень на майбутнє (ВІДЕО)

Угода про асоціацію з ЄС передбачає імплементацію низки директив з енергоефективності. Окрім того, Україна є членом Енергетичного Співтовариства, участь у якому також тягне за собою певні зобов’язання. А ще не варто забувати про те, що ресурси нашої планети вичерпні. І до того ж, дорогі для гаманців пересічних українців.

Статистика споживання енергії українцями не дуже тішить. За її даними, у нашій країні споживається 150-250 кіловат/годин на метр квадратний, в той час коли у сусідній Польщі цей показник становить 100 кіловат/годин на метр квадратний, а в Німеччині навіть опускається до позначки 60. Запровадження обліку, заміна обладнання, комплексна термомодернізація, розвиток відновлювальної енергії – безумовно важливі кроки до омріяної енергоефективності. Проте давайте розпочнемо із найдоступнішого кроку – зміни нашої свідомості. Нам пора звикати поводити себе енергоощадно.

Сергій Пінчук, експерт із питань ЖКГ:

—  Коли ми говоримо про енергофективність – це зміна свідомості, певної поведінки споживачів. І це відбувається якраз через те, що енергоносії стали більш дорогими, коли вони були дешеві, то на це мало хто зважав. Зараз, коли вартість енергоносіїв є надзивчайно високою, мешканці починають задумуватися над тим, як утеплити свої помешкання.

Тим часом у Європі комунальні задоволення теж недешеві, в будь-якому випадку з огляду української зарплати чи тим більше пенсії. Німці платять за комуналку в середньому 155 євро в місяць, британці – 145, австрійці – 174, іспанці – 140 євро. Українці цієї зими готуються викладати в середньому 62 євро в місяць. І якщо у співвідношенні до доходів європейців комунальне питання займає від 10-ти до 20-ти відсотків, то мешканець нашої країни присвятить йому 57% свого заробітку. Тому ми вирішили поцікавитися у рівнян, до яких методів вони вдаються, аби рахунки за комунальні послуги не вражали своїми сумами.

— Стараюсь виключати, щоб ніде лишня лампочка не горіла. А з газом складніше звичайно. Якщо треба приготувати їжу, то треба, нікуди не дінешся. Так само заготовки треба зробити. А як інакше?  

— Включив кран і треба його відразу виключати, так як за кордоном. Там таке давно все робиться. Треба дивитися як люди, так і нам старатися.

— Лампочки менше ват купувати.

Про економну поведінку європейців вже ходять легенди. За даними Євростату у 2015 році житловий сектор 28-ми країн-членів ЄС спожив 996 тисяч тонн нафтового еквіваленту енергії, найнижчі показники мають Болгарія, Угорщина, Австрія. В Україні ця цифра склала більше 49 тисяч тонн нафтового еквіваленту. Відсутність політичної волі – основна причина повільного просування реформ у сфері енергоефективності – стверджують експерти. А темпи прийняття законів енергетичного пакету тільки підтверджують їх думку. Так, Фонд енергоефективності, який покликаний сприяти енергоефективності житлових будинків, мав запрацювати ще навесні 2017-го, проте досі не запрацював. Зараз мова йде про середину 2018-го року. На Фонд енергоефективності ЄС пообіцяв Україні 100 мільйонів євро. А поки українці мають один вихід із комунальної пастки – дбати самим про свої інтереси. Спробуємо розкрити кілька маленьких секретів, як це робити.

Вікторія Бондар, журналіст:

— Напевно головним атрибутом у будь-якій квартирі є холодильник і тому спеціалісти радять, що його не потрібно розташовувати поруч із плитою, або ж опалювальною системою Оскільки для звичної роботи, йому потрібно затратити у два рази більше електроенергії. Це ж саме стосується того, коли ви ставите в холодильник каструлі із гарячою їжею. Також не забувайте вчасно його розморожувати, бо це також тягне за собою використання великої кількості електроенергії.

Варто врахувати, що відстань між холодильником та стіною має складати не менше 10-15 сантиметрів. Втім, охолоджувач продуктів не єдиний прилад, який постійно «пожирає» електроенергію. 

Вікторія Бондар, журналіст:

— Такі електроприлади як телевізор, музичні центри, ноутбуки людьми на день використовуються лише кілька годин. А тому багато хто думає, що вимкнувши його із кнопки, він не продовжує споживати електроенергію. Але, насправді, це не так. Тому для більшого ефекту і зменшення використання електроенергії прилад краще вимкнути із мережі.

Ціна виправдовує якість. Так, одним із ефективних способів економити світло є проста заміна звичайних ламп розжарювання на енергозберігаючі. І хоча вартість таких лампочок вища, ніж звичайних, але служать вони набагато довше. За рахунок того, що ці лампочки практично не нагріваються, а відповідно енергія витрачається тільки на освітлення. У середньому термін їх служби сягає трьох років. Якщо ви заміните всі лампи в квартирі на енергозберігаючі, зможете заощадити електрику у 4-6 разів.

Олена Чудінович, представник громадської мережі «ОПОРА»:

— Звичайно, це заміна ламп на енергоощадні. Воно допомагає скоротити до 80 % електроенергії. Це не мало і не багато.

Задумайтеся про ремонт. Так, щоб заощадити на електриці потрібно всього лише поклеїти світлі шпалери і пофарбувати стелю в білий колір. Оскільки світлі стіни здатні повертати до 80% променів. Чим темніші шпалери, тим меншою буде світловіддача. Менше електроенергії витрачати допоможуть також начисто вимиті вікна та світлі абажури на світильниках. Що ж до тепла, то  тут допоможе звичайне утеплення. По-перше, утепліть вікна, затуливши всі щілини, або поміняйте дерев'яні склопакети на більш якісні пластикові. Адже через вікна може втрачатися до 50% тепла. По-друге, повісьте на вікна теплі щільні нічні фіранки.

Вікторія Бондар, журналіст:

— А виходячи з кімнати – вимкніть світло! Це один із найефективніших і найпростіших способів зекономити електроенергію. Але якщо ви забудькуваті, то можете зробити собі нагадування і прикріпити над вимикачем. Мабуть, це правило є найпростішим способом економити електроенергію.

Ще одним козирем у рукаві може стати трьохзонний лічильник. Адже він рахуватиме витрачену енергію за нічним та денним тарифом. Вночі електрика коштує дешевше, тому частину домашньої роботи, пов’язаної з використанням енергії, можна перенести на ніч. Сума у платіжках від цього може знизитись на 30%. 

Перекривати крани, вчасно вимикати електроприлади – звичайні норми поведінки для європейців, про які ми чуємо чи не щодня. І просвітницька робота серед українців щодо енергоощадності – не остання річ у наближенні до європейських стандартів. Адже енергоощадна поведінка дозволяє економити близько 20% ресурсів. Однак, не варто забувати про масштабні і серйозні рішення на рівні держави, які вже зачекалися прийняття.