Рівненщина Європейська. Реформи абияк: на Рівненщині 10 мільйонів гривень, призначених на енергоефективність, витратили на недоопрацьовані проекти (ВІДЕО)
Вже вкотре бюджетні установи Рівного та області мали змогу подавати на конкурс проекти з енергоефективності і втілювати їх за рахунок обласного бюджету.
Зокрема, за умовами конкурсу проекти могли бути спрямованими на підвищення енергозбереження, в тому числі за рахунок оснащення сучасними тепловими лічильниками, заміщення природного газу, використання енергозберігаючих технологій, альтернативних джерел енергії та місцевих видів палива, скорочення споживання енергоносіїв. Втім, рівненські експерти наголошують, що гроші на енергоефективність у Рівненській області, а це 10 мільйонів гривень, тратять абияк.
Дмитро Сакалюк, експерт Екоклубу з енергоефективності:
— Власне, конкурс —це хороша ідея, і це прогресивне рішення, тому що він стимулює виділення коштів з міських бюджетів на енергоефективні проекти, але втілення вийшло абияк. З тої точки зору, що проекти ніхто якісно не прокомунікував, ніхто якісно не проаналізував.
Експерт переконаний, що якщо ж якісно не аналізувати подані проекти, то економії, відповідно, не дочекаєшся, тож вже після затвердження переможців Екоклуб проаналізував рандомно вибрані 6 проектів з 25. І результати виявились не вельми втішні.
Дмитро Сакалюк, експерт Екоклубу з енергоефективності:
— Ми виявили певні факти, які на нашу думку свідчать про те, що проекти щонайменше можна покращити, а деякі викликають дуже великі сумніви. Тобто лише один з шести проектів виявився такий, який по факту до котрого у нас нема зауважень, він прорахований якісно і веде до тих цілей, які необхідно. Тому, на нашу думку, ці 10 мільйонів можна було б використати набагато якісніше і на проекти, які б дійсно досягнули мети.
У департаменті житлово-комунального господарства енергетики та енергоефективності виправдовуються, мовляв, 70% проектів були подані до розгляду в останні дні до завершення, тож на якісний аналіз просто забракло часу.
Ганна Пахнюк, начальник управління департаменту ЖКГ, енергетики та енергоефективності:
— 70 % надавалися розробниками в останні 2 дні терміну подачі. Для того, щоб провести їх якісний аналіз, то це фізично неможливо. З 54 проектів 34 надійшло в останній день. Це нереально.
Разом з тим експерти запевняють, провести аналіз програм за 3 дні можна, але якби все працювало в ідеалі, так як було проанонсовано обласну програму з енергомоніторингу ще на початках.
Сергій Пінчук, експерт з ЖКГ:
— Що потрібно по кожному об’єкту, по кожній будівлі в області проводити щоденний моніторинг використання енергоресурсів. Тобто кожного дня в один і той самий час знімати показники лічильника, передавати їх в єдину систему, єдину базу, яка буде проводити такий первинний аналіз. Що це дало б? Це дало б можливість департаменту не просто в три дні, а в три години проаналізувати всі проекти. Аналіз займав би кілька годин часу, просто забиваєш дані в програму і все.
Згідно з Угодою мерів, провідною ініціативою ЄС, одним із підписантів якої є Рівне, органи влади взяли на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність. Згідно однієї із численних Директив ЄС щодо енергоефективності, держави-члени ЄС заохочують державні органи до поглиблення роботи із енергозбереження та впровадження ефективної системи енергетичного менеджменту.
Також відомо, що уряд впроваджує фонд енергоефективності, де за розробкою програм з енергозбереження планують комплексно оновити будівлі та зекономити на енергоресурсах близько 3 мільярдів доларів. На фонд енергозбереження Європейський Союз збирається виділити Україні 100 мільйонів євро. Тож аби Європейські ініціативи та директиви з енергоефективності якісно запрацювали і в Україні можновладцям таки доведеться прислухатись до думки експертів і впорядкувати процедуру затвердження проектів, щоб результатом стала бажана економія.
