Рівненщина європейська. Польська делегація розповіла, як змусити владу звітувати перед громадою (ВІДЕО)
Рівне вкотре вивчає досвід Польщі. Так, в інформаційно-освітньому просторі InfoHub відбудбувся тренінг в рамках проекту "Відкритий Луцьк, відкрите Рівне", метою якого є вивчення європейського досвіду громадського контролю відкритості та прозорості діяльності міської влади.
Про свій шлях до стандартів демократії розповідають громадські діячі, представники організації «Фундація вольності» з Любліна. До прикладу, вони стали одними з перших, хто наполіг, аби міська влада долучилася до створення інтернет – ресурсу, який у доступній формі звітував куди й на що йдуть бюджетні кошти міста. Кажуть, спочатку, зіштовхнулися із опором чиновників, та згодом, після тиску громадськості, сайт успішно запрацював.
Кшиштоф Якубовський, керівник watch-dog громадської організації «Фундація вольності» (Люблін):
— Наприклад тут є 100 злотих умовних і у відсотках можна побачити, на що витрачається. На освіту - 25, на інфраструктуру доріг – 17, транспорт, соціальна допомога, культура і так далі.
Такі європейські ініціативи можуть запрацювати і в Рівному, переконані організатори тренінгу. На разі вони вивчають найцікавіші пропозиції сусіднього Любліну. А саме, як за допомогою інтренет –ресурсів можна зробити діяльність влади відкритою і доступною для пересічних громадян і більше того, як дієво долучити громадськість до стратегічного розвитку своєї території.
Святослав Клічук, організатор заходу, керівник Рівненського центру «Соціальне партнерство»:
— Цікавим є досвід громадських слухань, під час підготовки стратегії міста Варшави 2030 року. На скільки активно була залучена громадськість, великий шматок роботи – півтора року лише на те, щоб громадськість внесла свої пропозиції, обговорила. Також, є кілька корисних інформаційних ресурсів – геолокаційна карта, де показані земельні ділянки, комунікації. Ожен громадянин планує купити собі під забудову ділянку, бачить всі аспекти, куди підведені комунікації, чи можливе підтоплення, хто власник, які є ризики і так далі.
Загалом, директивою Європейського Союзу було запроваджено обов'язок держав-членів надавати усю наявну інформацію у форматі, який дозволяє її повторне використання, крім випадків, передбачених національним законодавством про доступ до інформації. Що стосується України то засадами державної політики в Україні передбачено, що одним із заходів реалізації Антикорупційної стратегії є створення нормативно-правової та організаційної основи для запровадження доступу до інформації у формі "відкритих даних" і повторного використання інформації. Передбачена робота над відкритістю і в рамках угоди України з ЄС. Тут вже є успіхи, але не значні.
Віталій Лебедюк, політолог:
— Ну взагалі Україна підписала угоду ще 2014 році про прозорість та відкритість органів державної влади. Це великий проект, там велике фінансування європейського союзу і американського уряду. Це передбачає створення таких сервісів, як «Prozorro» і єдиний державний веб-портал відкритих даних «DATA.GOV.UA». З міськими органами влади у нас дуже сумна ситуація . Щодо Рівного, то тут немає політичної волі, вони багато говорять, що багато роблять, але вони не розуміють, що в друзів через кордон, наприклад – Люблін, у них створені ці сайти.
ЄС ділиться ще одним досвідом, який допоможе ліквідувати бюрократію в Україні – це система е-урядування. На такі цілі спрямовано європейський проект EGOV4UKRAINE з бюджетом 5,5 млн. євро, що є частиною ширшого проекту U-LEAD, спрямованого на розвиток децентралізації в Україні.Наша держава повинна відійти від «радянщини», коли для отримання будь-якої послуги людям доводиться збирати в різних структурах численні довідки, проводити час у чергах. За європейським досвідом повинно бути так: особа один раз передає державі свої дані, після чого необхідну інформацію держава має збирати самостійно, використовуючи наявні в її розпорядженні відповідну систему і бази даних.
Більше того, з часом українські громадяни повинні мати змогу отримувати держпослуги без відвідування органів влади - лише з допомогою комп'ютера та інтернету. Такий досвід нині успішно працює в Естонії. Їх система електронних послуг «X-Road» визнана кращою в світі. Аби подібні практики запрацювали і в Україні потрібні не лише час та гроші, але й воля наших можновладців та інтерес з боку громадськості.
