Рівняни щодня ризикують власним життям, щоб дістатися до магазина, школи чи церкви

Питання доцільності спорудження підземного тунелю неподалік чотирнадцятої школи в районі Басового Кута піднімалося на рівні міста та області неодноразово. У грудні минулого року наша знімальна група теж висвітлювала цю проблему. Тоді представники міської влади покладалися на підтримку діючого прем’єра. Однак, як відомо, тоді він Рівненщину не відвідав. Наразі ж ніхто, окрім Укрзалізниці і Міністерства транспорту не в компетенції вирішити це питання.

Потреба у спорудженні тунелю або хоча б пішохідного переходу на цій ділянці колії - справа надважлива, адже більшість житлових масивів Басового Кута знаходиться по одну сторону колії, а важливі суспільні центри - по іншу. Мешканці бідкаються, що найближчий обладнаний перехід на залізничній колії знаходиться на відстані більш ніж триста метрів від того місця, де зазвичай ходить найбільша кількість людей. Тому ризикуючи власним життя вони йдуть навпростець.

Мешканка Басового Кута:

- Обходити далеко, аж під міст, то ми по прямій завжди ідемо. Так всі ідуть в основному. Хто там, далі живе, то ходять тим шляхом, а ми сюдою звикли. Сюдою ближче нам.

Питання обладнання цієї ділянки колії пішохідним переходом неодноразово піднімається депутатом міської ради Анатолієм Чугуєвцем ще з 2006 року. Втім безрезультатно. А з відкриттям у минулому році в цьому мікрорайоні 14 школи ймовірність виникнення нещасного випадку за участю дітей зросла.

Мешканка Басового Кута:

- Діти йдуть до школи. Як можна пройти? Кожен день батьки змушені переводити, а як з велосипедом, а як люди ідуть до церкви і старих, які не можуть пройти, мусиш переводити їх.

Мешканець Басового Кута:

- Зараз, оце як тут школа відкрилася, то діти тут як бігають, то дивляться, що з однієї сторони потяг їде, то вони його пропускають, а з іншої сторони із-за кута іде потяг, то першого пропускають і тут вже другий із Здолбунова. Або назад тікаєш, або.. Тут погано, тут треба у будь-якому випадку зробити, добитись у влади, щоб тут було щось. Хоч такі панелі положити як там.

Покласти панелі, а точніше плити, про які говорить цей чоловік, тут теж неможливо. Принаймні таку відповідь отримав Анатолій Чугуєвець, який  неодноразово звертався до Кабінету Міністрів, адже саме в цьому місці проходить швидкісний перегін Львівської залізниці. Хоча у 2008 році мешканці вже чекали на облаштування цієї ділянки плитами, звуковою та світловою сигналізаціями. Тоді навіть створили проект, кошторис якого на той час складав понад 200 тисяч гривень. Але знову не склалося.

Анатолій Чугуєвець, депутат Рівненської міської ради:

- У мене є відповідь з Кабінету Міністрів де говориться, що коштами і Укрзалізниця, і Міністерство транспорту володіють і вони могли б оце зробити, проте, мабуть, не доходять руки. Скоріш за все - це те, що це швидкісний перегін і швидкість потяга важливіша за життя людини.

Наша знімальна група впродовж трьох днів телефонічно намагалася зв’язатися з Рівненською дирекцією залізничних перевезень Львівської залізниці, аби прояснити ситуацію. Однак жоден із номерів не відповідав.

Зважаючи на те, що колії є господарством Укрзалізниці, то і облаштуванням пішохідних мостів, тунелів та будь-якими реконструкціями повинна займатися саме ця структура. Ні місто, ні область у цій ситуації нічого не зроблять, запевнив пан Анатолій. А місцеві мешканці, які називають цю ділянку колії чорним місцем, сподіваються, що перехід або ж тунель з’явиться до того, як трапиться чергова трагедія.