Рівненщина європейська. Як в Україні переймають європейський досвід у рибоохоронній галузі (ВІДЕО)
В Україні взялися реформувати рибоохоронну галузь. Свіже європейське дихання у цій сфері має надати нова реформа — ліквідація діючих органів рибоохорони та створення натомість нової структури – рибоохоронного патруля.
А навчали нових «рибних» патрульних фахівці з Норвегії та Литви. На разі такі ініціативи запрацювали у майже 20 регіонах України, зокрема, і на Рівненщині.
Сергій Бондар, начальник Управління державного агентства рибного господарства у Рівненській області:
— На даний час ми може на 100 % не відповідаємо усім європейським вимогам, але ми наближаємося до цієї мети. Нині Міністерство і агентство впроваджують багато нових програм щодо збереження водних біоресурсів, розвитку промислової бази, поновлення технічної бази, спорядження, закуповується нова техніка.
Гідним прикладом у сфері рибного господарства виступає Королівство Норвегія. Тут органи управління галуззю інституціоналізовані вже понад 100 років; існує цілісна система технічної підтримки для попередження та боротьби з незаконним, непідзвітним і нерегульованим рибальством. Для українських «рибних» патрульних є показовим досвід Норвегії у сфері електронного контролю за виловом риби. Усі норвезькі судна, що займаються риболовлею, обладнані GPS-маячками, завдяки яким контролюючі органи у режимі онлайн відслідковують, хто і де ловить. Експерти стверджують, що реалізація спільно з Норвегією двосторонніх проектів співпраці у галузі допоможе забезпечити прозорість функціонування рибного господарства України. І хоча зміни в України запроваджують поступово. Ал ена них вже передбачили чималі кошти - 40 мільйонів гривень на потреби рибного патруля. Таку суму для цієї галузі виділяють уперше за 10 років. Завдяки цьому, наприклад, рівненському патрулю вдалося значно оновити свою базу.
Сергій Бондар, начальник Управління державного агентства рибного господарства у Рівненській області:
— Зовсім нещодавно ми отримали "Renault ", також маємо два нових катера, ще один не новий, але якісний — в робочому стані катер з потужним двигуном, зараз чекаємо закупівлі ще нових катерів, нових моторів.
І вже в березні розпочала діяльність робоча група Міністерства аграрної політики та продовольства України з питань реформування рибного господарства України. Вона має підготувати законодавчі ініціативи для запровадження в Україні Фонду підтримки рибної галузі та впровадження сертифікату походження вилучених водних біоресурсів, аналоги яких вже давно успішно працюють в Європі. Адже глава 18 Угоди про асоціацію України з ЄС передбачає співпрацю у галузі рибальства, тож до стандартів ЄС варто тягнутися.
Так, до прикладу в ЄС функціонує фонд морського та рибного господарства із загальним бюджетом у 8,6 мільярдів євро. Кошти з цього перерозподіляються на локальні програми країн – членів ЄС. Зокрема, на програму фінансування рибальства Словенії 2016-20 –х роках було виділено понад 32 з половиною мільйони євро. Латвійський фонд рибного господарства успішно функціонує з 1992 року. Фонд наповнюється за рахунок доходів від компенсації за промисловий лов, реалізації конфіскованих знарядь лову та незаконно добутої риби, плату за оренду водойм та плату за ліцензію на лов, пожертвувань фізичних та юридичних осіб, а також коштів, які нерезиденти вкладають в міжнародні проекти рибного господарства і проекти розвитку рибного господарства Латвії.
Подібний фонд в Україні у перспективі дасть змогу правильно накопичити та розподілити кошти в рибоохоронній галузі, кажуть експерти.
Єгор Лучинків, експерт Офісу підтримки реформ «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні»:
— У нас є багато напрямків, за якими рибне господарство отримувало б кошти. Ці кошти зараз поступають в загальний бюджет України. Які це обсяги? Порахувати важко, але якщо їх акумулювати, то можливо розподілити на зарибнення водойм, відновлення технологій, боротьбу із браконьєрством. Багато експертів схиляються до того, що найвищий ефект від фонду буде у відновленні живих біоресурсів Це покращить екологічний стан.
Запровадження сертифіката походження риби – ще одна практика країн ЄС, яка, як сподіваються у Держрибагенстві України, буде прийнята законодавчо до кінця року. У тій же Латвії кожну партію риби на всіх етапах виробництва перевіряють на предмет законності вилову. Тож рибальські судна, перші покупці, рибні аукціони, рибопереробні підприємства, перевізники, роздрібні продавці повинні мати документи, що підтверджують законність вилучення біоресурсів.
Чи запрацює європейська практика фондів фінансування в Україні, чи буде впроваджено систему сертифікації – залежатиме від активності Міністерства, або волі народних депутатів, які мають повноваження просувати відповідні напрацювання робочої групи у вигляді законопроектів у реальне життя.
