Рівне поповнилося на ще дві нововиявлені пам’ятки архітектурного значення (ВІДЕО)
Відповідне рішення ухвалила консультативна рада з питань охорони культурної спадщини. Таким чином, увіковічнити вдалося підземні ходи, що нині обгороджені у парку Шевченка та будівлю лазні "Нептун" родини Зафрана, що на вул. Сагайдачного. Але місто досі лишається без історико-архітектурного опорного плану.
Історія цього будинку у самісінькому центрі Рівного сягає 19 століття. Свого часу там була лазня «Нептун», під час війни - мармеладна фабрика, яка, буквально, рятувала і годувала людей. Згодом - редакція газети, а зараз – це повністю приватна будівля за адресою Сагайдачного, 1. Нещодавно консультативна рада з питань охорони культурної спадщини віднесла споруду до пам’ятки архітектурного значення.
Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму Рівного:
- Вперше місто Рівне і область пішла на такі кроки: визнати приватну будівлю спадщиною, пам’яткою. Тепер будівля захищена законодавством. У інших містах сотні таких будівель серед пам’яток і законодавство забороняє зменшувати вікна, вигляд фасадів, проводити капітальні ремонти без реставраційних робіт.
Ще один об’єкт, який включили до цього списку, підземні ходи у парку Шевченка. Ми поцікавилися у рівнян ,чи знають вони про древні і цінні споруди у своєму місті.
- Музей у нас дуже хороший, бункер – такий, дуже старий.
- Ну, органний зал треба зберегти, цікавий. А, ну, краєзнавчий музей теж має якусь історичну цінність, теж має історію.
- Це бомбосховище Коха, поруч 2-а школа. Я був малий і ми через цей бункер лазили, і ліхтариками, і світили. І якщо це вважати історичною пам’яткою, то вона має бути збережена.
Загалом на розгляд науковому товариству представлено список зі 140-а нововиявлених пам’яток для включення їх до історико-архітектурного опорного плану, який, до речі, досі не затвердили. Нагадаємо, більше року тому міська рада замовила у львівської фірми розробку такого документу. Утім, виконавці так і не змогли надати на вимогу замовника електронний варіант плану із системою координат. Активісти ж назвали цей процес навмисним затягуванням часу. Та, крига, схоже, скресла. Додаткові гроші на цифрування можуть зібрати небайдужі підприємці Рівного.
Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму Рівного:
- Ми зберемо цих 40 тисяч і заплатимо фірмі, яка допоможе «Захід-проект реставрації» перевести в той формат, який просить управління архітектури. Бо, нам так подають, що вся проблема в переведені формату. Вони просять цифрувати матеріали, а підприємство каже, що їм цього не треба, нашим же треба цифрування. От через це і гальмується процес.
За найоптимістичнішими прогнозами, план, зі збереженими цінними об’єктами міста може з’явитися до кінця року. Саме він, за словами експертів, і захистить центральну частину Рівного від зазіхань бізнесу для нащадків.
