Касові апарати - облік, необхідний державі, чи кістка у горлі малого бізнесу? (ВІДЕО)
Зміни у законодавстві Податкового Кодексу України обговорили за круглим столом у Рівному. Так, згідно нових ініціатив парламенту, група платників податків, у яку також входять дрібні підприємці, зобов’язані обладнати робоче місце касовими апаратами. Це стосується переважно продажу чи ремонту побутової техніки і телефонів.
Хоч і не для всіх, але касові апарати таки вводять у малий та середній бізнес. Згідно законодавчих змін, обов’язковим є застосування РРО всіма суб’єктами господарювання при продажу технічноскладних побутових товарів. Фіскали роз’яснюють, хто входить до цієї групи.
Анатолій Клячук, заступник начальника ГУ ДФС у Рівненській області:
- Це зобов’язані обліковуватися касовими апаратами, які зобов’язані ввести гарантійне обслуговування. Елементарно, це ремонт телефону. Є гарантія, то повинен бути касовий апарат.
Але бізнесмени називають такі ініціативи нічим іншим, як атакою на їх діяльність і знищенням дрібного конкурента.
Павло Бречко, керівник профспілки підприємців та найманих працівників рівненського речового ринку:
- Зараз із запровадженням касових апаратів хочуть знищити нас, поставити поза законом. Нині ж відділили від нас групу підприємців, побачать - проковтнемо, то почнуть нищити інших. Нікому не потрібні дрібні конкуренти.
Місцеві депутати додають, держава просто хоче поповнити свою казну, називаючи це контролем.
Олександр Довжаниця, депутат Рівнеради:
- Скажемо так, держава хотіла вирішити питання контролю і хоче це зробити через підприємців, хай вводить касовий апарат. Хоча, як на мене, це проблема держави. Ви робіть контроль, обліковуйте, а не перекидайте це з хворої голови на здорову.
Натомість, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Андрій Антонищак називає ці законодавчі зміни найбільш лояльними до бізнесу, на відміну від попередніх спроб. Цього разу парламентарі відкинули монополію на касові апарати одного виробництва, дозволивши використовувати різні види. А ще у цій сфері важливим є наявність облікової документації і витіснення контрабанди. До того ж, додає народний депутат, такі речі підприємцям будуть по кишені.
Андрій Антонищак, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики:
- Порахуйте залишки тих людей, які торгують побутовою технікою. Це, мінімум, 10 тисяч доларів. Це є бідні люди? Це є люди, які не взмозі купити касовий апарат за 3 тисячі гривень. Давайте не лукавити.
Ще однією пухлиною української економіки досі залишається контрабанда або, іншими словами, незаконне переміщення товару. Звісно, українці можуть принципово не купувати товари без первинних документів, але боротися з цим варто дієвішими методами, зазначають експерти. Наприклад, створити загальноукраїнський моніторинговий центр.
Андрій Петренко, директор підприємства «Іноваційні Системи Майбутнього»:
- Прозора митниця - це коли немає місця на зоні митного контролю без спостереження, і все це створити на базі ДФС чи митниці, посадити туди людей, які б слідкували за зоною митного контролю.
Ця ідея потребує надто багато фінансів і людських ресурсів, кажуть парламентарі. Дієвіший вихід бачать у реабілітації самої економіки. Але, як вплинуть нові законодавчі ініціативи на головну фінансову артерію країни -стане зрозуміло згодом.
