+380673870816 +380673870816

У Рівному проживає 1720 почесних донорів України та 4 – заслужених

Здоров’я за гроші не купиш, проте людська кров, в потрібну хвилину, може врятувати життя. І тут на допомогу приходять люди, які задля порятунку інших добровільно здають власну кров. Напередодні Всесвітнього дня донора цих громадян зібрали у стінах Рівненського базового медичного коледжу для того, щоб вручити подяки та подарунки. 

Під час важкої хвороби кров стає дорожче золота. Всі ниточки життя, які ще тримають пацієнта на цьому світі сплітаються в тонку трубку, підведену до донора. Минулого року у Рівному задля порятунку інших своєю кров’ю поділилося близько 20 тисяч рівнян. За словами заступника директора Рівненського базового медичного коледжу Валерія Оксюти, внесок цих людей – неоціненний. Тому напередодні Всесвітнього дня донора навчальний заклад спільно з медиками та міською владою вирішили організувати для них свято.

Валерій Оксюта, заступник директора Рівненського базового медичного коледжу:

- Ці люди мають велике серце, мають велику душу і ми б хотіли, щоб саме з них брали приклад наші студенти. Власне із-за цього ми були ініціаторами, щоб  відзначити цей день у медичному коледжі. До нас в гості завітали із обласного управління охорони здоров’я, міського управління здоров’я. Всіх вітаємо.

Нині у Рівному проживає 1720 почесних донорів України та 4 – заслужених. Серед останніх і Олег Шевчишин. Своє звання він отримав одним із перших в далекому 1994 році. І не дарма, оскільки впродовж життя здавав кров близько 110 разів. І про це не шкодує.

Олег Шевчишин, заслужений донор України:

- Кров в дійсності одна. Кров рятує. І на сьогоднішній день нічим її замінити не можливо. Якщо моя крапля крові врятувала комусь життя, то за це я дякую тільки Господу.

Ніні Волос скоро виповниться 79. Останній раз бабуся здавала кров 17 років тому та про неї пам’ятають і донині, оскільки за своє життя ця воістину героїчна жінка віддала задля порятунку інших понад 200 літрів крові. Та найбільше донорської допомоги надала під час катастрофи на Чорнобильській АЕС. Лише за рік пожертвувала понад 8 літрів. Сьогодні жінка згадує про свій перший донорський досвід.

Ніна Волос, заслужений донор України:

- В 1944 році німці відступали в січні місяці. В січні місяці втікали і мене взяли з нашої хати. Завели до сусідньої хати. Ну, скільки крові взяли я вам сказати не можу, бо я не бачила, мене закрили простирадлом, взяли кров і відпустили додому. Не били, нічого.

1945 рік - післявоєнна розруха, злидні та голод. І щоб якось вижити пані Ніна почала систематично здавати кров.

Ніна Волос, заслужений донор України:

- Я по госпіталях кров здавала за кусок чорного хліба. Здам і знову приходжу через 56 днів, часом ухитрялася і через 35 здавати, бо мені булочку хліба давали.

За тривале та систематичне поповнення стратегічного запасу крові, напередодні Всесвітнього дня донора міська влада та медики урочисто вручили Ніні Волос подяки та подарунки. Окрім неї привітали також й інших почесних та заслужених донорів Рівненщини, а їх у залі зібралося чимало – близько двохсот чоловік. Студенти медичного коледжу також не залишилися осторонь святкування. Для всіх присутніх вони підготували приємний сюрприз –концерт.

Щодня у Рівному важкохворі пацієнти варіюють на межі життя і смерті в очікуванні порції чужої плазми, тромбоцитів, еритроцитів чи білків. Тому наявність у медиків стратегічного запасу крові - вкрай важлива.

Схожі статті