+380673870816 +380673870816

У міжнародний День театру - Рівненський покаже закулісся (ВІДЕО)

Зазвичай, ми бачимо лише результат їх роботи, який підігріваємо бурхливими оплесками. Та яким є закулісся, зусилля та вклад усіх працівників? В міжнародний День театру наші журналісти повідають вам більше про життя  Рівненського драмтеатру та його  великої родини.

Народна артистка України Ліна Ізарова одна з корифеїв Рівненського драмтеатру. Сцені віддала майже 50 років свого життя. Пам’ятає не лише про легендарні постаті театру, а й складні часи, наприклад, пожежу у березні 78-го року.

Ліна Ізарова, народна артистка України:

Ми тоді рятували все, що можна було, викидали з вікон. І смішно, деякі - крали. Вкрали моє пальто, але я тоді була така тендітна, що вони два дні потримали і принесли назад. Воно їм не знадобилося.

За плечима народної артистки України близько двох сотень ролей на сцені рівненського драмтеатру. Кожен образ – це окреме життя, окрема історія повчань для глядача. І нині театр досі виховує, надихає і єднає нас, як сила прекрасного, вважає Ліна Ізарова. 

Ліна Ізарова, народна артистка України:

Наш театр чим для мене цінний, що те, що відбувається на сцені, воно захоплює глядача, що ми разом плачемо, сміємося. Глядач дві години проживає з нами життя і після того лишаються емоції. Після цього людина стає краще. І їй буде зрозумілим чужий біль. А це найголовніше.

Майже все про закулісся рівненського драмтеатру, складну роботу кожного на сцені і поза нею знає керівник літературно-драматичної частини Ірена Боровець.  

Ірена Боровець, керівник літературно-драматичної частини Рівненського драмтеатру:

Я люблю прийти в театр, коли тут репетиції, там хтось шиє костюми, я чую як тренуються в балетному залі, в хоровому класі хтось партії вокальні відпрацьовує. Рух відбувається. І театр тоді живе. Але й багато працює людей, яких ніхто ніколи не бачить і коли ми на 75-річчя повісили банер, то ви могли побачити, скільки людей в театрі. І жодна людина тут не випадково.

Візитівкою для нашого драмтеатру, на думку Ірени, є те, що режисерам кожного разу вдається зберегти класику древнього мистецтва, не віддаляючись від суті та покликання театру, але й, водночас, майстри крокують поруч із новими віяннями у світі мистецтва та сприйняття глядачем театральної дійсності. Такий ритм у нашому театрі і надихнув молодого актора з Коломиї Володимира Федінчука до співпраці. На сцені він з 18-ти років, але в рівненському театрі роботу почав нещодавно.

Володимир Федінчук, актор Рівненського драмтеатру:

Я, коли переглянув декілька вистав театру, це був поштовх, що я закохався в цей театр і дуже захотів тут працювати. Дякую Богу за можливість, що я сюди потрапив. Працюю лише 4,5 місяці, але колектив гарний і атмосфера дуже хороша.

Що ж до планів, вже цієї весни театрали хочуть потішити своїх глядачів аж двома прем’єрами. Одну з них, на жаль, через хворобу одного з акторів, довелося перенести на невизначений термін. А от спектакль за Нілом Саймоном «В’язень другої авеню» рівняни побачать 21 квітня на малій сцені. Також, обіцяють, цього сезону Рівне із гастролями відвідають театрали з інших міст. Глядачам варто чекати на нову весняну порцію осмислення та натхнення.

Схожі статті