На Рівненщині об’єднані територіальні громади вчаться вирішувати нагальні проблеми краю без допомоги держави (ВІДЕО)
Добровільність та самостійність - перш за все. На Рівненщині об’єднані територіальні громади вчаться вирішувати нагальні проблеми краю без допомоги держави. Та чи вдається це їм?
У новий рік із новими амбітними планами. Процес децентралізації на Рівненщині не припиняється, а навпаки активізувався. Зокрема, кількість об’єднаних громад, порівняно із минулим роком, збільшилася у три рази. На разі їх є 18. І якщо спочатку держава усіляко намагалася, здебільшого фінансово, заохотити жителів країни до об’єднання, а разом з тим і покращення життя та благоустрою краю, то тепер - об’єднані територіальні громади змушені вчитися функціонувати самостійно.
Людмила Кушнер, консультант з бюджетних питань проекту «Пульс» АМУ:
- Для прикладу, у минулому році була субвенція освітня. За її рахунок утримувалися всі загальноосвітні школи, по всіх видатках. На 17-й рік передбачається, за рахунок держбюджету, тільки заробітна плата педпрацівників, а зарплати технічного персоналу, комунальні послуги, енергоносії, інші видатки - за рахунок власних коштів. Це є додаткове навантаження. Так само і по охороні здоров’я.
Такі експерименти, зазначають експерти із децентралізації, можна вважати випробуванням на міцність. І деякі об’єднані територіальні громади демонструють неабиякі досягнення. Зокрема, такі дві ОТГ як Клесівська та Крупецька взагалі не отримують дотацій від держави, а остання ще й має можливість повертати кошти у державний бюджет.
Василь Курилас, консультант з правових питань проекту «Пульс» АМУ:
- В кінці року ми побачимо, хто із цих 13 нових громад, які увійшли у бюджетний рік, отримає певні успіхи і певні переваги. Хто скористається ефективно тими коштами, які надасть держава. Тобто, хто прийме якість, відповідальні, правильні організаційні рішення, які дадуть переваги і фінансові надходження у громади.
Загалом, на Рівненщині впровадження територіальної реформи просунулося десь на 30 відсотків. І вже у найвіддаленіших населених пунктах спостерігається покращення добробуту. Зокрема, ремонтуються та прокладаються дороги, реставруються школи та відновлюються медпункти. Експерти із децентралізації зазначають, жителі області таки зацікавилися новими перспективами.
Тетяна Грещук, виконуючий директор РВ АМУ:
- Ми приїжджаємо у потенційні громади. Якщо раніше на зустрічі до нас приходили тільки депутати, сільський і міський голови, районна адміністрація , то тепер у залі сидять мешканці. Це і директори шкіл, головні лікарі, і просто лікарі, і вчителі, і мешканці населених пунктів, які задають питання переваг та недоліків.
Тетяна Грещук додає, для нас, як для українців, наочним прикладом нагальності впровадження нової територіальної реформи, є сусідня Польща. Наша держава, так само як і вона, за зовсім короткий період може стати успішною та процвітаючою.
