Рівняни долучилися до вшанування жертв Голодомору (ВІДЕО)
Поблизу Покровського собору вони запалили свічки і лампадки та помолилися за душі тих, хто не пережив страшний геноцид 32 -33 - х років.
Про події Голодомору Лілія говорить із хвилюванням та сльозами на очах. Вона береже у памяті історії бабусі свого чоловіка, що стала свідком того страшного геноциду і на собі відчула голод, несправедливість та біль .
Лілія, рівнянка:
- Під час Голодомору їй було 5 років. І загинули обидва її батьки. Просто померли від голоду. Вона пам’ятає, як її батько пішов за хлібом у місто і не повернувся, мати зійшла з розуму. Пам’ятає як сиділа на печі, прийшли сусіди, принесли поїсти і забрали до себе.
Анатолій Олександрович разом з іншими рівнянами теж прийшов вшанувати пам'ять жертв страшної трагедії народу. Він переповідає історії свого дідуся.
Анатолій Чубатий, рівнянин:
- Один такий був комсомолець , якесь там ще було зерно і треба було торбину , а торбина була, завжди люди мали сухарі. Він їх на землю порозкидав, щоб торбину взяти. А дід каже : «Гаде, не ходи, бо будеш просити хліб!» Небагато вони набрали для себе. Той, що забирав, переказують діди, що вже пухне з голоду. Як побачив, що дід приніс йому – каже : « Я буду цілувати ноги тобі», а дід каже « Я не достойний».
Під час Голодомору у Радянській Україні за різними оцінками загинуло від 4 до 7 мільйонів людей. Свідченням того, що це був саме геноцид, є віднайдені кілька років тому в сумських архівах акти про смерть. В графі про причину смерті був запис «українець».
В останню суботу листопада ми згадуємо про тих, кого закатували голодом у 32-33-му. Поблизу Покровського собору рівняни - від великого і до малого запалюють свічу пам’яті під час мітингу - реквієму.
Потому в Соборі відбулася поминальна служба за жертвами геноциду. Загалом, містяни переконані - про біль та історію наших предків забувати не можна. Кожен свідомий українець повинен розуміти, які події та лихоліття довелося пережити нашому народові. І це спільне минуле випробувань . Може, нас ще більше зміцнити як народ, аби не допустити подальших знущань та агресії.