Найстаріше у Рівному кладовище «Грабник» хочуть перетворити на львівський аналог «Личаківського» (ВІДЕО)
Поховання на кладовищі «Грабник» розпочалося ще наприкінці 19 століття. Цвинтар налічує 1800 могил, 400 імен вдалося встановити та індентифікувати історикам. Серед них люди різних національностей, що проживали у Рівному.
Галина Данильчук, завідувачка відділу виставок Рівненського краєзнавчого музею:
- Німецьке поховання Бернта, власника кінотеатру, який у нас був, потім називався «Партизан».
І також визначні для міста особистості: лікарі, військові офіцери, генерали, чиновники царської доби.
Галина Данильчук, завідувачка відділу виставок Рівненського краєзнавчого музею:
- Лаврович Карнаухов – радник. Це державні діячі, які у нас були. На багатьох пам’ятниках збереглися фотографії. Шкода, як їх немає зовсім. Шкода ті ,які псують люди. Невігластво, безкультур’я до таких речей. Про це свідчить багато могил.
Окрім зруйнованих могил, пляшок і сміття, ми віднайшли навіть невеличке поселення безхатченка. Господаря, що правда не застали, але дізналися Володимир живе тут серед могил доволі давно і вважає себе навіть охоронцем цієї території. Привести тут все до ладу - в планах міського управління культури і туризму. Найстаріше у місті кладовище хочуть перетворити на історико –меморіальний комплекс: почистити, відреставрувати і запровадити там екскурсії. Такий амбітний план керівництва. Усе це не за кошти міського бюджету, а Євросоюзу.
Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму м. Рівне:
- Я був днями на переговорах в Любліні. Управління туризму Любліна зацікавилися цим проектом, наш проект доплюсовують до свого проекту. Поєднуємо два цвинтарі і подаємо на Євросоюз. Зараз займаємося розрахунками всього. Хочемо зробити дуже урочисті входи. Це огорожі, входи красиві, освітлення.
Якщо проект затвердять, реконструкція кладовища може розпочатися вже у 2017 році. Та на зволікання часу обмаль, наголошують історики. Адже щодень пам’ятники піддаються руйнації та забуттю.
Галина Данильчук, завідувачка відділу виставок Рівненського краєзнавчого музею:
- На жаль, ось цей пам’ятник руйнується буквально щодень. Вони потребують спасіння, реставрації, консервації, музеєфікації, а науковці повинні дослідити, хто лежить в цій землі.
