+380673870816 +380673870816

Служба супроводу допомагає незрячим людям Рівненщини вирішити чимало проблем

Вони такі самі, як і ми, втім ні кольорів веселки, ні щирої посмішки оточуючих вони не побачать. Їх життя – на дотик. А в умовах сучасних реалій незрячій людині неймовірно важко як у у власному помешканні, так ще важче на вулиці. Відвідини ж лікарень, ринку чи комунальних закладів можуть собі дозволити далеко не усі інваліди зору. 

Задля полегшення життя з ініціативи самих незрячих та за підтримки обласного центру зайнятості до цієї роботи залучили безробітних, які за рахунок Фонду державного соціального страхування виконували громадські роботи. У їхню компетенцію входив супровід інвалідів по зору. Ці люди допомагають незрячим дістатися лікарні, місця роботи, пошти, вокзалу або ж банківської установи. 

Валентина Родіонова, учасниця громадських робіт, диспетчер служби супроводу незрячих:

- Наші жіночки, працівники із супроводу, надзвичайно сумлінно, з розумінням ставляться до людей. Вони не тільки займаються супроводом, а інколи навіть інші виконують функції: заповнюють документи, допомагають обрати одяг чи продукти за смаком, якщо потрібно.

Пані Ольга Хвостікова працює масажистом в центрі "Особлива дитина". Відтак щоденно долає шлях від дому до роботи і назад. Жінка із жахом згадує, як колись заблукала на дитячому майданчику та не могла знайти вихід. А відколи почала користуватися послугою супроводу – різницю відчула одразу.

Ольга Хвостікова, інвалід зору:

- Зараз, як була зима, ці дівчата водили мене до самої школи, щоб я ніде не ходила, не сковзалася. Для мене це було неоціненно. Я дякую усім людям за те, що таке зробили.

Послугами супроводу інвалідів зору вже успішно користуються мешканці Рівненського, Костопільського, Острозького та Здолбунівського районів. Впродовж минулого року ними скористалися 1700 разів. Також Рівненський обласний центр зайнятості планує розпочати реабілітаційні уроки для дітей-інвалідів, завдяки яким ці дітки вчитимуться обслуговувати себе самі та отримають таке необхідне для них спілкування із однолітками.

 

Схожі статті