Президент підписав закон щодо запровадження наставництва у вихованні дітей-сиріт
Президент Петро Порошенко підписав Закон України №1504-VIII «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо наставництва.
Закон запроваджує інститут наставництва для роботи з дітьми, які виховуються в інтернатних закладах, з метою їх підтримки та підготовки до самостійного життя. Основними завданнями наставництва є: визначення та розвитку здібностей дитини, реалізації її інтересів у професійному самовизначенні; надання дитині доступної інформації про її права та обов'язки; формування у дитини практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг; ознайомлення дитини з практиками суспільного спілкування та подолання складних життєвих ситуацій; сприяння становленню дитини як відповідальної, успішної особистості; формування у дитини навичок здорового способу життя.
Наставництво - це діяльність, яка здійснюється особою - наставником добровільно і безоплатно. Наставником може бути повнолітня дієздатна особа, яка пройшла курс підготовки з проблем соціальної адаптації дітей та їх підготовки до самостійного життя. Також встановлено, що наставниками не можуть бути особи, які мають судимість, вживають алкоголь, наркотики (ст. 212 Сімейного кодексу України).
[[textbanner]]
Наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та батьків, інших законних представників дитини, адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, у тому числі запрошувати дитину у свою сім'ю у святкові і неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг, брати участь у забезпеченні її одягом, взуттям, приладдям для навчання та розвитку тощо.
В Україні функціонує майже 770 закладів інтернатного типу (школи- інтернати, дитячі будинки, будинки дитини, будинки-інтернати для дітей, притулки для дітей), в яких перебуває більше 100 тисяч дітей. Лише кожна десята дитина, яка перебуває в інтернатному закладі, є сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування. Інші діти мають батьків, але з різних причин (бідність, складні життєві обставини, особливі освітні потреби) живуть не вдома, а в інтернатному закладі.
Проживання в інтернатному закладі наносить невиправну шкоду емоційно-психологічному стану дитини. Такі діти виростають не підготовленими до життя поза межами закладу і виходять у доросле життя, не маючи необхідних соціальних вмінь і навичок. Практична реалізація норм даного законопроекту сприятиме розвитку державно-приватного партнерства, оскільки до здійснення наставництва передбачається залучати громадські та благодійні організації. Документ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
