У Рівному обговорювали закон «Про гарантії свободи мирних зібрань» (ВІДЕО)
Мирні зібрання хочуть підпорядкувати закону. Завчасне повідомлення, дозвіл від місцевої влади, особисті дані всіх демонстрантів. Всі ці речі народні депутати прописали у проекті закону «Про гарантії свободи мирних зібрань». Втім, деякі норми таки викликають багато запитань.
Мирні зібрання на сьогодні, напевно, найпопулярніший та безневинний спосіб боротьби за своє право чи власну думку. Якщо щось не влаштовує – відразу на акцію. І, найчастіше, влада таки реагує на подібні заходи. Таким чином, організація мирних зібрань вимагає узаконення. На разі вже підготовлений проект. Втім, він вже містить чимало суперечностей. Зокрема, те, що органи місцевого самоврядування мають надавати дозволи на організацію мирного зібрання. Юристи ж вважають, що задля уникнення маніпуляцій, достатньо і повідомлення про намір від демонстрантів.
Анатолій Бондарчук, аналітик ГМ «ОПОРА»:
- Місцеві органи самоврядування, зважаючи на нечіткість трактування закону, можуть по-своєму трактувати норми того чи іншого закону і застосовувати його на власний розсуд. І це може бути загрозою і конфліктною ситуацією.
Окрім того, про організацію мирної акції місцеву владу потрібно повідомляти за 48 годин. Цей пункт у проекті закону серед учасників круглого столу викликав не одностайність.
Василь Овдіюк, директор Регіонального центру з надання БВПД у Рівненській області:
- Потрібно перенаправити транспорт, потрібно поліції скласти графіки чергувань, потрібно, наприклад, людей відізвати із відпусток, тому що це серйозний комплекс з метою забезпечення конституційних прав всіх громадян, які проживають у місті, а не лише тих, хто хоче провести це зібрання.
Організатор мирного зібрання зобов’язаний надати для місцевої влади повну інформацію про свою персону. Зокрема, ініціали, домашню адресу, номер телефону і за наявності електронну скриньку.
Марія Цип’ящук, координатор, юрист Рівненської приймальні УГСПЛ:
- Як на мене, це є дуже істотне обмеження потенційних прав на вільне вираження думок. Якби ми говорили про якесь ідеальне суспільство, де громадяни і влада стоять на одному полі однодумців, не було критики влади, то тоді б це була допустима норма. Влада завжди має прерогативу насильства.
Неоднозначно цей проект закону сприймають і правоохоронці. Оскільки, у ньому не зазначено конкретної поведінки працівників поліції під час мирної акції.
Андрій Крутень , т. в. о командира батальйону управління патрульної поліції в м. Рівне ДПП:
- Ми повинні робити тільки те, що передбачено законом, чітко визначено законом, тобто ми у своїй діяльності керуємося оперативним методом правового регулювання. Можна повернутися до попереднього питання, що таке насильство і багато чого іншого. Як воно буде визначено, це поки що залишається відкритим.
Як бачимо, традиційна для нашої країни картина: неоднозначні закони – відповідно неоднозначна поведінка, а у результаті – не прогнозовані наслідки. Заразом, широке коло для маніпуляцій,зазначають експерти.
