В Острозькій академії обговорили регіональні та міжнародні аспекти розвитку ядерної енергетики (ВІДЕО)
У стінах Острозької академії Молодіжна секція Українського ядерного товариства спільно з кафедрою міжнародних відносин вже вдруге організували семінар в рамках ІІ Міжнародного молодіжного Форуму Українського ядерного товариства з нагоди Дня науки України. Обговорили перспективи добудови 3-4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС, підготовку персоналу для неї, а також основні аспекти безпеки ядерних технологій та актуальні потреби України у зберіганні відпрацьованого ядерного палива.
Про розвиток ядерної енергетики в Україні, як ще одного чинника, що може сприяти економічному зміцненню позицій держави говорили під час ІІ Міжнародного молодіжного Форуму УкрЯТ у стінах Острозької академії. Участь у палких обговореннях атомних перспектив взяли представники підприємств ядерної галузі України, наукові та освітні установи нашої держави та за кордону. Так, учасники Форуму вважають, що акумулювавши весь науковий потенціал та відповідні ресурси, ми зможемо зробити кілька кроків вперед у сфері безпеки генерації електроенергії на АЕС.
Ігор Пасічник, ректор НаУ «Острозька академія»:
- Приємно сказати, що в Острозькій академії працюють три потужні лабораторії , які мають відношення до ядерної енергетики. Одна з них - це екологічні наслідки ядерної енергетики. Бо Рівненська область дуже постраждала . Друге – це психологічні аспекти і фобії, бо ми вже говорили, наприклад, маленька дитинка написала листа до атомної станції і у ньому казала, що їй робити, адже вона боїться лише одного слова «атомна» станція. Фобії – це реальна річ психологічна, яку ніхто не досліджував. І наслідки медичні, санітарно-гігієнічні. Це теж ніхто не досліджує. І саме ці аспекти потужно досліджуються науковою лабораторією.
Обговорили представники Українського ядерного товариства і перспективи добудови 3 і 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Григорій Муляр, Президент Українського ядерного товариства:
- Ми маємо надію, що буде побудовано два блоки. Тема заміщення діючої генерації актуальна, стратегія розвитку має місце добудови таких блоків, єдине залишається, за якими проектами, в які терміни це буде реалізовано. Ресурсів, безумовно зараз в тих умовах, у яких знаходиться країна, не вистачає, тому розмова може йти за умови інвестора.
Ще одне важливе питання, яке піднімали під час зустрічі, це захоронення відпрацьованого ядерного палива. Попри складні політичні відносини, Україна досі вивозить його до Росії на зберігання, адже має укладену відповідну угоду до 2018 року. У планах нашої держави побудова свого централізованого сховища ядерного палива у Чорнобильській зоні, яке обслуговувало б Хмельницьку, Рівненську та Южно-Українську АЕС, адже Запорізька має власне сховище.
Григорій Муляр, Президент Українського ядерного товариства:
- Проект готовий вже. Генеральним підрядником виступає американська компанія, кошти є, певний закон прийнятий. Певні складнощі виникли з місцевою громадою, вони зараз вирішуються. Єдине, як на мій погляд, тут недостатньо уваги приділено з боку президента держави та прем’єр-міністра України, якби ці особи розуміли, що ми кожен рік витрачаємо 200 мільйонів доларів на те, щоб вивозити паливо і платити Росії за нього.
Більше того, представники Українського ядерного товариства кажуть, що таке паливо знадобиться для використання в реакторах наступних поколінь, то ж вивозити його і платити за це великі кошти - вкрай не раціонально.
Віктор Демидюк, заступник генерального директора з кадрів та соціального розвитку Хмельницької АЕС:
- Опромінене ядерне паливо – це ядерне паливо, яке може бути використане в реакторах наступних поколінь. І вивозити його, віддавати іншій державі і ще за це платити напевно не зовсім правильно. І через те будується ядерне сховище в Україні, де й будуть зберігатися всі елементи ядерного палива.
Безпека експлуатації атомних станцій – це ще один важливий чинник, який обговорили під час Форуму. З 2002 року на всіх енергоблоках АЕС України впроваджується уже четверта урядова «Комплексна програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій». Нинішня, кажуть фахівці, розрахована до 2020 року. Також наші АЕС періодично перевіряються експертами міжнародних місій. Загалом проведено близько півтора десятка перевірок, які підтвердили високий рівень безпеки ядерних енергоблоків АЕС України.
