В Острозькій академії обговорили актуальні проблеми культури української мови і мовлення (ВІДЕО)
На що «хворіє» наша «солов’їна»? В Острозькій академії під час традиційної науково-практичної конференції обговорили актуальні проблеми культури української мови і мовлення. До вишу завітало чимало науковців-філологів, аби поділися своїм баченням та останніми напрацюваннями.
Аби вкотре обговорити мовні проблеми нашої нації, в Острозькій академії вже вп’яте організовують науково-практичну конференцію, що об’єднує думки та зусилля провідних філологів. До університету із своїм баченням та доповідями завітали науковці 30 вищих навчальних закладів з усіх куточків України та навіть США. На думку фахівців, нині наша «солов’їна» потребує допомоги та більшого утвердження на державному рівні.
Іван Хом'як, завідувач кафедри української мови і літератури НУ "Острозька академія":
- З одного боку ми ратуємо за державність української мови, а з іншого боку ми не створюємо належних умов. Безумовно, дуже багато залежить від освітян, вчителів. Але коли мізерна кількість годин надається і в школі, тим більше у вищих навчальних закладах. Всього аудиторних 44 години на 5 років навчання, я маю на увазі, на не філологічних факультетах. То важко говорити про те, як можна вдосконалити ці вміння, які практично з результатів ЗНО випливають, вони ще не сформовані належно.
Нам варто звернути увагу на два важливих аспекти, - розповідають фахівці. Це мотивація та відповідальність за свою мову та мовлення.
Ніна Голуб, завідувач лабораторії навчання української мови Національної академії педагогічних наук Інституту педагогіки:
- Складається враження таке, що за помилку мовленнєву у нас карають лише дві категорії мовців – студентів та учнів, тому що мовна помилка є перешкодою в реалізації певних планів. А де ви бачили чиновника, який не може з першої спроби оформити декларацію без помилок, а де ви бачили, щоб карали працівника РАЦСу, який виписує документ людині й пише прізвище Третяков з апострофом і потім людина має проблеми і юридичного плану.
У Міносвіті кажуть, що до порад науковців прислухаються. Там вже розробляють відповідні ініціативи та проекти, спрямовані на популяризацію української мови серед молоді.
Олена Котусенко, головний спеціаліст Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України:
- На державному рівні саме міністерство ініціює продовження роботи програми щодо функціонування і розвитку української мови. Ми пропонуємо створення робочої групи. І одним із питань є постійне вивчення української мови у всіх навчальних закладах. Починаючи із дитячих садочків, продовжуючи в школах та вишах. Наприклад, збільшення мережі класів з поглибленим вивченням української мови, тому що це все фінансові питання.
У своїх доповідях філологи радять українцям бути культурними, більше читати, розвиватися та поповнювати свій словниковий запас. Також, дуже важливо, відчувати свою ментальну гідність.
Світлана Єрмоленко, відомий український мовознавець, член-кореспондент НАН України:
- Я за те, щоб не вимірювати етнічною належністю, а вимірювати землею. На землі ми цій живемо, земля нам диктує цей дух мови. Ми маємо все це вбирати із мовою. Тому актуальним є питання культури мови.
Усі найважливіші думки та доповіді філологів в Острозькій академії видали у серії «Наукові записки». То ж ознайомитися з матеріалом можуть усі бажаючі.
