Від обстрілів на південному напрямку Донеччини загинуло 19 мирних жителів, 54 поранено
Бойовики посилили артудари по мирним українським населеним пунктам по всій лінії розмежування. У південному напрямку упродовж тижня руйнівних обстрілів зазнали Павлополь, Чермалик, Гнутове, Гранітне, Широкине, Бердянське, Талаківка, Лебединське, Старогнатівка. З початку бойових дій на лінії обстрілу сектору «М» загинуло 19 мирних жителів, 4 з них - діти, поранено 54 особи, з них 3 дітей. Про це повідомила прес-служба ГУМВС України в Донецькій області.
Терористи продовжують вбивати людей, намагаючись розширити зону свого впливу. На півдні Донецької області постійною мішенню бойовиків є близько 10 селищ, колись квітучих, а нині – напівзруйнованих чи взагалі винищених. Покалічені долі, зруйноване житло, школи, згоріла сельхозтехніка – у кожному селі навколо Маріуполя є відмітини війни.
Багато жителів виїхали, рятуючись від обстрілів, але у всіх селищах під вогнем терористів продовжують жити та працювати люди, там залишаються сотні дітей. Ці люди потребують захисту.
- Терористи йдуть у наступ, у зв’язку з цим ми маємо посилити протидію їх пособникам, які дестабілізують обстановку на неокупованій території, – наголосив генерал Аброськин. - На лінії розмежування проводяться комплексні відпрацювання з виявлення диверсантів та зрадників, які надають інформацію бойовикам.
За розпорядженням начальника ГУМВС України в Донецькій області В’ячеслава Аброськіна кожен населений пункт на лінії розмежування має бути відпрацьований силами міліції та Національної гвардії України. Правоохоронці проводять оперативні заходи та спілкуються з місцевими мешканцями, аби виявити усі проблеми, з якими стикаються люди у прифронтовій зоні.
Ось лише декілька селищ, до яких терористи принесли горе та які живуть під постійною загрозою нової біди.
Чермалик. Тут, за 30 км від Маріуполя, у прифронтовій зоні під ворожим вогнем живуть і працюють півтори тисячі місцевих жителів. Починаючи з серпня 2014 року до теперішнього часу в селі Чермалик загинуло двоє мирних мешканців та поранено 6 цивільних осіб (2 жінок та 4 чоловіків). На сьогоднішній день у селі пошкоджено близько 80 будинків.
В червні тут було пошкоджено високовольтну лінію електропередач, у зв’язку з чим село залишилось без електроенергії. Аби повернути у будинки світло, енергетикам довелося проводити нову, резервну лінію.
Гранітне. Розташоване за 50 км від Маріуполя. Селище Гранітне постійно зазнає обстрілів з боку незаконних збройних формувань. З серпня 2014 року в селищі Гранітне загинуло 5 жителів, з яких 2 дітей (2010 та 2012 року народження), 2 жінки, 1 чоловік. Поранено 5 осіб - 3 чоловіків та 2 жінки.
На сьогоднішній день у селищі зруйнована або частково пошкоджена третина житлових будинків. Селище, де до початку бойових дій налічувалося близько 4 тисяч мешканців, нині спорожніло, і люди продовжують виїжджати, рятуючись від обстрілів. За даними місцевої сільради, за весь період проведення АТО снарядами бойовиків в селищі вбито 10 мирних жителів, 35 поранені, з них 3 дітей.
Павлополь. Село розташоване в 25 км на схід від Маріуполя. Починаючи з серпня 2014 року до теперішнього часу в селі Павлопіль загинула 1 людина (чоловік). Поранено 3 осіб – 1 чоловік та 2 жінки.
За словами голови селищної ради, за увесь час бойових дій кількість поранених сягає 6 осіб (4 чоловіка та 2 жінки). На сьогоднішній день у селі зруйновано 3 житлових будинки, пошкоджено близько 23. Постраждала школа, взимку було порушено газопостачання.
[[textbanner]]
Широкіне. Село розташоване у 20 км на схід від Маріуполя, але воно вже майже стерте з лиця землі. Починаючи з серпня 2014 року до теперішнього часу в селі Широкіне загинуло 3 людей (усі - чоловіки). Поранено 3 цивільних осіб - чоловіків. На сьогоднішній день у селі зруйновано близько 80% будинків.
Бердянське. Село розташоване у 18 км на схід від Маріуполя. З серпня 2014 року в селі Бердянське поранено 1 цивільну особу - жінку.
На лінії розмежування, де, окрім щоденних обстрілів, є інші проблеми соціального та побутового характеру, багато з яких пов’язані з перепорядкуванням населених пунктів. Немає належної комунікації з райцентрами, особливо важко діставатися до Волновахи задля оформлення необхідних документів літнім людям. У прифронтових населених пунктах систематично не буває світла, води, газу та зв’язку, які «відбивають» бойовики. В деяких селах є великі проблеми з вугіллям, а також ліками.