Рівнянин, який вже п’ять років грає за баскетбольну команду Валенсії, приїхав до рідного міста
Він з дитинства ріс спортивним хлопцем. Спочатку грав у футбол, пізніше захопився баскетболом, бо зрозумів, що зі своїм ростом 2 метри 10 сантиметрів може стати зіркою баскетбольного майданчика. І не прогадав, сьогодні рівнянин Сергій Ліщук один із провідних баскетболістів країни.
Сергій Ліщук, баскетболіст БК "Валенсія", випускник МЕГУ:
- Якось так вийшло, що у Рівному розпочався баскетбольний бум, розпочався великий інтерес до цього виду спорту і я, як і всі хлопці, пішов грати в баскетбол і так й залишився в ньому.
Свою баскетбольну кар’єру хлопець розпочав у рівненському "Пульсарі", тоді паралельно ще грав і за команду рідного вишу – Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. Згодом Сергій переходить до одеського "Хіміка", потім стає гравцем маріупольського "Азовмашу". Нині ж виступає за іспанську команду "Валенсія-баскет".
Сергій Ліщук, баскетболіст БК "Валенсія", випускник МЕГУ:
- Це була перша команда, за яку я почав грати не в Україні. Приїхавши туди мені трішки бракувало знання мови. Тому перших півроку було дуже складно, особливо психологічно, бо в баскетбольному сенсі я вже все вмів, бо був дорослим гравцем, тому труднощів не було, лише мовний бар’єр помучив.
Згодом він вивчив і англійську, і іспанську. У Валенсії Сергій мешкає вже 5 років. На свою малу батьківщину, до Рівного, приїздить не часто, раз чи двічі на рік. Проте, запевняє, сонячна Іспанія ніколи не замінить йому рідних поліських просторів. Тому додому залюбки повернувся б, навіть попри те, що рівень українського баскетболу бажає кращого
Сергій Ліщук, баскетболіст БК "Валенсія", випускник МЕГУ:
- М’яч круглий для всіх, але підхід до баскетболу в Іспанії та в Україні дуже різниться в плані підготовки як спортсменів, так і з мас-медійної точки зору. Різниться і кількість людей, яка приходить на ігри. Звісно, багато чого б хотілося змінити у нас, але зараз в країні ситуація така, що людям не до спорту та баскетболу зокрема.
Та Сергій вірить у краще, бо знає, українцям все під силу. Єдине, чого бракує для розвитку українського баскетболу, так це належної підтримки з боку держави.
