Напередодні Дня Перемоги ветерани провели для рівненських школярів урок пам’яті

Ми пам’ятаємо. Поспілкуватись  у неформальній атмосфері з ветеранами  напередодні Дня Перемоги  мали змогу  рівненські школярі на Пагорбі Слави. Такий урок пам’яті місцева влада організовує вже вп’яте.  

Вони пішли на фронт ще юними вісімнадцятирічними хлопцями. А повернулись зрілими чоловіками з досвідом та   нагородами.  Віктор Калачьов ризикував життям обороняючи Білорусь  та Прибалтійську сторону. Каже, що Батьківщина у них тоді була іншою.  За неї полягло 27 мільйонів. Переконаний,  попри будь-які баталії сьогодення, цю історію не варто забувати.

Віктор Калачьов, ветеран:

- Найголовніше, щоб у вас залишилась пам'ять про наш подвиг. Ми 18-річні йшли в атаку. Хоч в нас і все життя було попереду.  І ми достойно це зробили. І зараз вогні минули і ми до глибокої старості дожили.

У Рівному серед живих залишилось лише три ветерани, що  визволяли наше місто. Пам'ять тих, хто загинув  у бою місцева влада традиційно вшанувала  квітами на Пагорбі Слави. Очільник міста Володимир Хомко ще раз наголосив на тому, що масштабного параду 9 Травня  в Рівному не буде,  проте,  свята ніхто не відміняв, а отже й можливості привітати ветеранів та вшанувати пам'ять воїнів, що віддали життя за перемогу.

Володимир Хомко, міський голова Рівного:

- Час невблаганний, як би це цинічно не звучало. Дайте можливість кожному померти під своїм прапором. Не зіштовхуйте людей лобами. Поважаймо один одного. Людина прожила 90 років і не можна переломити її світогляд і сказати, що все, що вона робила - не так. Це несправедливо.

Поспілкуватись з ветеранами мали можливість і рівненські школярі під час уроку пам’яті.

Яна Миронець, учениця Рівненської української гімназії:

- Ми вже трохи знаємо про цю історію, війну. Для нас було важливо прийти сюди. Дізналася багато фактів з історії, як люди втрачали своє життя, як люди воювали і наскільки для них це важливо було.

Вже завтра ветерани, представники влади та жителі міста зберуться ще раз поблизу меморіалів та могил загиблих, аби подякувати за героїзм живим та вшанувати  пам'ять загиблих. Проте, поки є можливість бути почутими,  ветерани до молодого покоління звертаються лише з одним проханням.

Андрій  Нечипорук, ветеран:

- Треба захищати свою Батьківщину. Треба берегти все. Адже насправді всі наші люди однакові.