+380673870816 +380673870816

На Рівненщині занепокоєні станом української мови

Лікувати мову можна. Панацея є. Принаймні у цьому переконані в Острозькій академії. Цими днями у першій східно-слов’янській академії, вкотре обговорили актуальні проблеми культури української мови і мовлення. У виші організували всеукраїнську науково-практичну конференцію із нагоди Дня української мови та писемності. 

Причина, так званих хвороб української мови, як кажуть науковці, є мовленнєві носії - люди. Як виявляється, національні цінності та гордині для більшості - не пріоритет. А от формувати його мали б мас-медіа, констатують науковці. Втім, і тут ситуація невтішна.

Іван Хом’як, завідувач кафедри української мови НаУ "Острозька академія":

- Коли слухаєш, зокрема FМ-радіопередачі, коли дивишся телебачення, я вже взагалі про фільми не кажу, то бачиш засилля лише однієї мови. Тоді, як пріоритети мали б належати державній мові, адже вона цементує націю. 

Для проведення такої масштабної конференції Острозьку академію вибрали недарма. Адже саме на її землі колись створили рукописний варіант знаменитої граматики Мелентія Смотрицького, за якою тепер навчаються усі слов’яни. Нині, через кілька століть, коли українська мова відокремилася та стала державною, проблем у неї не поменшало.

Ігор Пасічник, ректор НаУ "Острозька академія":

- Я думаю, що в Україні склалася ситуація, коли ми маємо не просто проводити конференції, а займати активну позицію щодо збереження своєї мови. Адже це великий сором, коли люди приїздять у нашу столицю України, а ця столиця на 90% російськомовна. Це не означає, що ми проти російської мови. Тільки невіглас може виступати проти мови, але ігнорувати свою рідну мову – це ще більше ніж невігластво.

Хоча й українці спілкуються рідною мовою, проте не завжди правильно. Учасники наукової конференції констатують, що ще однією гострою проблемою є культура мовлення.

Ніна Голуб, завідувач лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук:

- Болючим питанням є ставлення українців до своєї мови. Від найпростішого – неправильного наголошення, до елементарної вимогливості вживання української мови у побуті, транспорті, діловому спілкуванні.

"Мовних проблем" у нашому суспільстві вистачає, проте тішить той факт, що зал, у якому проходили гарячі полеміки та виголошувалися доповіді був переповнений молоддю. Як розповіло студентство Острозької академії, свою любов і шану до української мови вони доводять не на словах, а на ділі.

Христина Федорович, студентка гуманітарного факультету НаУ "Острозька академія":

- Коли ми приходимо у магазин і бачимо у словосполученні "закривайте, будь ласка, двері", ми відразу помічаємо аж три помилки. 

Мовознавці та науковці зі всієї України сподіваються, що палке обговорення цієї проблеми, стане ще однією цеглиною у розбудові української мови.

Схожі статті