Тучинська школа-інтернат відзначила своє 50-річчя

Шкільні роки - поза всяким сумнівом - одні з найкращих у житті. На жаль, розуміння цього приходить тільки із плином часу. Втім, пам'ять про них завжди залишається у серці кожної людини. Вже півстоліття найкращі спогади про своє дитинство та юність дарує своїм випускникам Тучинська школа-інтернат. Минулої суботи заклад відзначив ювілей. 

Існує суттєва відмінність між школою звичайною та школою-інтернатом. І полягає вона у тому, що у звичайній школі діти просто навчаються, а у школі-інтернаті навчаються і тут же проживають. Саме тому, з непідробним трепетом колишні інтернатівці щоразу переступають поріг школи, де вчилися і жили.

Цьогоріч випускників було так багато, що їх не спромоглася вмістити простора актова зала. Привітати рідну школу із 50-річчям вони прибули чи не з усіх куточків України, Росії, Білорусі та інших пострадянських держав.

Прибули на урочистості і чиновники з Гощі та Рівного, які осипали теплими словами школу-інтернат, її педагогічний колектив, вихованців. Як і годиться, вручили школі подарунки, а ветеранам і кращим нинішнім освітянам – відзнаки за сумлінну працю. Не залишилися у боргу і учні та педагоги школи-інтернату: вони подарували гостям пісні та аплікації, виготовлені власними руками.

Колишні випускники, пройшовшись знову шкільними коридорами, мимоволі згадували роки своєї далекої юності і тих, хто виводив їх на широкі життєві шляхи.

За 50 років свого існування Тучинська школа-інтернат дала путівку у життя майже тисячі юнакам і дівчат. І хоч розійшлися вони різними дорогами, але всіх єднає любов до рідної та дорогої серцю школи, села Тучин, учителів і вихователів, які стали для кожного підтримкою та опорою.