На Рівненщині політологи обговорили внутрішні та міжнародні наслідки саміту для України
Що після Вільнюса? Внутрішні та міжнародні наслідки саміту для України обговорили провідні політологи під час конференції в Острозькій академії. Отож на скільки змінилось життя нашої держави через непідписання угоди з ЄС ще у листопаді, до чого це призвело та чого українцям коштувало.
Революція, згуртованість і протистояння Майдану, ув’язнення та смерть, повалення провладного режиму, анексія Криму. Це те, що Україна пережила за чотири неспокійні місяці. Не лише внутрішні, а й міжнародні наслідки непідписання Україною ще в листопаді угоди у Вільнюсі обговорили експерти під час конференції в Острозькій академії.
Юрій Мацієвський, керівник Центру політичних досліджень НУ "Острозька академія":
- Ці наслідки мають вплив не лише на Україну, а й на всю систему безпеки в Європі і навіть у світі. Бо те, що зробив Путін – це перекреслило всі Ялтинські угоди, які діяли із 1945 року. Його мета – це не лише зміна влади в Україні і зупинка на шляху до Європи. Це виклик світові. Росія починає діяти як некерований водій на широкій дорозі, що не звертає увагу на інший рух.
Водночас складні події в Україні розділили одних і згуртували інших. Експерти кажуть, що ніхто із соціологів не передбачав такого сплеску обурення і дієвості, що переросли у явище Майдан, який від тиску та залякувань лише зміцнювався.
Олександр Дем’янчук, доктор політичних наук, завідувач кафедри політології Києво-Могилянської академії:
- Збільшення силового тиску призводило до зворотної реакції не переляку, а згуртованості. І ми сьогодні говорили на конференції, що мова йде не про один Майдан, який в Києві чи в інших містах. Мова йде про Майдан, який опинився в душі кожного.
Другий шанс. 21 березня Україна все ж підписала політичну частину угоди з ЄС. А отже наша держава дала згоду грати за правилами прийнятими в Євросоюзі.
Юрій Мацієвський, керівник Центру політичних досліджень НУ "Острозька академія":
- Ми будемо намагатися встановити верховенство права, намагатимемось організувати конкурентні вибори президента, парламентські. Це буде співпраця на рівні керівників Євросоюзу і України, тобто нам визначають певні рамки і тоді це можливо відкриє перспективу вступу до ЄС, тобто те, чого хотіли українці.
В України є два непростих, але очевидних завдання - збереження державної цілісності, хоча б без Криму та економічна стабілізація, кажуть політологи. Ціну за краще життя ми вже заплатили сповна – це не лише Крим, власна безпека і перетворення країни на арену світових суперечок. Це в першу чергу, людські життя покладені за Батьківщину. Що ж стосується економічної частини угоди з ЄС, її розглядатимуть після президентських виборів. Фахівці попереджають, на швидкий вихід із кризи очікувати не слід. Більше того, є всі перестороги і прогнози повстання третього майдану, щоправда, не такого масштабного. Адже нині українська громадськість навчилась по своєму встановлювати діалог з владою, аби бути почутою.
