Міжнародний день людей з вадами зору відзначили у Рівному
Вони не можуть побачити усіх барв життя, тому відчувають світ набагато гостріше, ніж інші. 13 листопада Міжнародний день людей з вадами зору. Так, на Рівненщині в "темному царстві" проживає понад півтори тисячі краян. Деякі з них сьогодні мали нагоду зустрітися під час творчого вечора, поспілкуватись із поетами, послухати вірші та поспівати пісень. Нашій знімальній групі вони розповіли про своє буденне життя та труднощі з якими зіштовхуються кожного дня. Цікаво, що ці люди жалітись на долю не вміють, а цінують життя таким, яким воно є.
Вони можуть відчути, але побачити повну картину життя, на жаль, ні. Проте, сни мають кольорові. Міжнародний день людей із вадами зору незрячі у Рівному відзначають доволі скромно, у творчій атмосфері під час зустрічі з поетами. Жодної помпезності і святковості. Просять з цього дня шоу не робити.
Олександр Хвостіков, художній керівник клубу "УТОС":
- Цей день не для нас, бо ми й так знаємо, що ми інваліди по зору. Це дні для тих людей, щоб ми більше інтегрувалися у звичайне суспільство, щоб вони знали, що є такі люди як ми. І зважали, що ми теж люди.
Вони щодня зіштовхуються із побутовими труднощами у своєму повсякденному житті. Просто вийти самому на вулицю – це вже подвиг.
Олександр Хвостіков, художній керівник клубу "УТОС":
- У нас проблеми із бетонними пірамідками, які стоять на асфальті, з рекламними білбордами. Добре, що вони легкі. Зачепив ногою і він полетів. А на Соборній стоїть такий, що й сам відлетиш.
Гостро нині стоїть питання працевлаштування та соціалізація людей з обмеженими можливостями. На Рівненському підприємстві "УТОС" 20 років тому працювали 300 робітників з вадами зору, нині їх налічується менше сотні. Адже такій продукції досить важко конкурувати з товарами інших виробників.
Олена Зощук, товарознавець "УТОС":
- Людина, яка працює з вадами зору, вона може робити якісну продукцію, але на це йде більше часу. Тому вона дорожча і вона не конкурентоспроможна. Нині роботи немає на підприємстві. Важко.
Ще одне питання – це пільги на комунальні послуги. На субсидію незрячі наче й мають право, але оформити її – це знову ж труднощі. Та й економія невелика.
Олександр Хвостіков, художній керівник клубу "УТОС":
- Нам говорять, щоб ми на субсидії подавали. Але поки все оббігаєш. Якби це були пільги на державному рівні, то було б простіше. Та й це ж міський бюджет. Є гроші – дали пільги.
Попри усі життєві труднощі, вони просять не жаліти, а просто зрозуміти їх. І при можливості підтримати та допомогти.
