На Рівненщині науковці-мовники обговорили "хвороби" та "лікування" української мови
Українці, будьте культурними, більше читайте, розвивайтесь та поповнюйте свій словниковий запас. Адже вдосконалення потрібно починати із себе. Такі поради сьогодні озвучили провідні філологи нашої держави під час Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми культури української мови та мовлення". Таке масштабне обговорення вже втретє організував Національний університет "Острозька академія", аби вкотре приділити увагу "хворобам" та "лікуванню" нашої милозвучної та солов’їної мови.
Байдужість породжує занепад культурності. Основна проблема українців полягає в тому, констатують більшість філологів, що вони мало читають. Наприклад, середньостатистичний німець на книги витрачає близько ста євро, українець лише 2-3 євро. І справа тут не в ціновій політиці, а в попиті на друковані джерела розвитку особистості, - переконані фахівці. Проблеми мовлення виникають через низький рівень культури, а він в свою чергу породжує спад розвитку держави і в інших галузях, навіть економіці, - констатують науковці. Проте, вдосконалення потрібно починати із себе.
Іван Хом'як, завідувач кафедри української мови і літератури НУ "Острозька академія":
- Передусім це залежить від нас. Якщо ми будемо дотримуватись норм, то до нас будуть прислухатись, адже ми господарі своєї землі. Проте, важливу роль відіграє і державна політика. Дуже хочеться вірити, що державні мужі усвідомлять, що українська мова – це основний атрибут держави. Якщо це питання розв’язувати в комплексі, то результати будуть гарні.
Аби вкотре обговорити мовні проблеми нашої нації, в Острозькій академії вже втретє організовують науково-практичну конференцію, що об’єднує думки та зусилля провідних філологів. До університету із своїм баченням та доповідями завітало близько 60 науковців з усіх куточків України, які сходяться на думці, що нині культура мовлення українців пасе задніх. На це впливають і засоби масової інформації, і сучасна література з ненормативною лексикою та навіть мовлення публічних людей, зокрема наших чиновників.
Ніна Голуб, завідувач лабораторії навчання української мови Національної академії педагогічних наук Інституту педагогіки:
- Молодь помічає, що ті, хто говорять аби як, вони й живуть заможніше. Це вже є мотивація. Навіщо навчатися, якщо перспективи у тих людей, що добре володіють мовою не дуже великі. У наш час набирає особливої ваги концепція вольового начала. Треба працювати на загартування почуття гідності, сили волі в тієї молоді, яка здатна запроваджувати в моду гарне мовлення, культуру мовлення.
Тримати орієнтир на кращі зразки та більше читати, - радять філологи українцям. На допомогу у власному розвитку може навіть прийти вже такий звичний і всесвітньовідомий Шевченко.
Любов Мацько, завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова:
- Він для нас став вічним учителем, бо в умовах тяжких для українців, коли і слова українського не можна було вимовити, він сміливо говорив і вчив нас любити Україну.
Українська мова за версією ЮНЕСКО входить у трійку наймилозвучніших, стилістично розкішних та синтаксично гнучких мов. Філологи кажуть, якщо наша солов’їна така авторитетна та визнана у світі, чому б не приділити їй хоч трішки свого особистого часу та попрацювати над вдосконаленням і фільтрацією власного мовлення. Адже як казав Сократ, говори - і я тебе побачу.
