Медики Рівненщини обговорили питання доступності знеболення та фахового догляду за невиліковно хворими
Всесвітній день хоспісної і паліативної допомоги відзначають щорічно у жовтні. Напередодні цього дня медики Рівненщини зібралися за круглим столом, аби обговорити питання доступності знеболення та фахового догляду для невиліковно хворих краян.
Два роки тому на Рівненщині відкрили перший хоспіс, його пацієнтами стають люди, які за заключенням лікарів є невиліковно хворими. Хоспісна допомога надається пацієнтам, аби полегшити прояви їх хвороби в кінці життя, зазвичай в останні 6 місяців. Дубенський спеціалізований заклад розрахований на 45 місць, проте, за словами його головного лікаря, такої кількості пацієнтів в них не було ще жодного разу.
Микола Кружайло, головний лікар Дубенського хоспісу:
- Практика показує, що за 2 роки роботи ми на максимальну кількість хворих, а саме 45 чоловік, ще жодного разу не вийшли. Найбільше у нашому закладі перебувало 39 хворих. На сьогоднішній день у нас 30 хворих і мають завтра поступити ще двоє, адже у нас госпіталізація планова і тоді буде 32.
Пов’язано це з тим, що за свідченнями медиків, чимало районів нашого краю взагалі не направляють до них невиліковно хворих пацієнтів. Найбільше ж таких людей до хоспісу приїздить з Рівного та Дубна. Переважна більшість родин, де є невиліковно хвора людина, доглядають за нею самотужки. Аби полегшити їм цю задачу, у Рівному планують створити виїзну консультативну бригаду.
Вікторія Покоєвчук, заступник начальника УОЗ Рівненського міськвиконкому:
- У нас практично вирішене питання про створення виїзної консультативної бригади для надання хоспісної допомоги на дому при поліклініці №2. В нас визначені вже ті люди, які будуть цим займатися. Я думаю, це дасть можливість покращити психологічний, фізичний і моральний стан людей, де сталася така ситуація.
Хоспісна допомога в Україні явище відносно нове. Проте, паліативна медицина для дорослих поступово робить кроки вперед. Наприклад, 3 роки тому доступність до знеболюючих препаратів для важкохворих людей складала лише 10 відсотків. Сьогодні на Рівненщині цей показник коливається від 40 до 50%. А от питання хоспісної допомоги для дітей залишається так і не вирішеним. На переконання завідуючої онкогематологічним виділенням Рівненської обласної дитячої лікарні, розмежування дитячого та дорослого хоспісів є нагальною необхідністю. Адже доросла людина проживши певний період життя, хоча і з труднощами, проте, може змиритися зі швидким наближенням смерті, чого не скажеш про дитину.
Любов Краков’ян, завідувачка відділення онкогематології Рівненської обласної дитячої лікарні:
- Як лікар, який працює вже тривалий час у сфері онкології, я можу сказати, що вже зараз за рік у нас є 3-4 пацієнти, які вмирають. Вони вмирають тяжко і як це не сумно визнати, вони вмирають тривалий час. Це якраз ті пацієнти, які підлягають хоспісному нагляду. Це діти, яких ми вилікувати не можемо. Але якщо ми не можемо дати їм можливість жити, ми маємо дати їм можливість гідно вмерти.
Пані Любов виступила з пропозицією створення при дитячій обласній лікарні невеликого дитячого хоспісу розрахованого максимум на 9 ліжок.
