Міграційна служба Рівненщини привітала свою колегу з 90-річчям
Живу легенду та історію паспортної служби Рівненщини уособлює в собі Надія Андріївна Вязовська. В одному кабінеті та за одним столом паспортистка пропрацювала 36 років. А 10 вересня вона відсвяткувала свій 90-літній ювілей.
Молода сибірячка Надя Вязовська в 1944 році приїхала до Рівного працювати в паспортній службі. У воєнні та післявоєнні роки ця структура доволі віддалено нагадувала сучасну паспортну службу. Насамперед для 21-річної дівчини дали завдання організувати роботу районних РАЦСів. Для цього вона просила архівні дані у священнослужителів. Через 5 років, вже наприкінці 1949-го, в паспортній службі почали видавати перші документи містянам. Паспортизацію ж сільського населення на Рівненщині розпочали лише у 1976 році під час паспортної реформи. Надія Андріївна пригадує, що тобі було важко.
Надія Вязовська, ювілярка:
- По-перше, важко було з транспортом, адже це були післявоєнні роки. Ми ходили пішки, іноді нас підвозили вантажівки. В той час в області була складна ситуація. Наших співробітників і живцем спалювали, і вбивали. Наприклад, йдеш в село і не знаєш чи повернешся назад. Але я вочевидь щаслива. Я ношу лише пам’ять про ті часи. Ось цей шрам.
Цей шрам у Надії Андріївни залишився від осколку гранати, яка розірвалася неподалік жінки, коли та виходила з роботи. Окрім документації населення, в 50-тих роках на паспортистів була покладена функція ще й розшуку людей: боржників, неплатників аліментів та осіб, з якими родичі втратили зв’язок. Свого часу Надії Андріївні вдалось розшукати батька 10-річного хлопчика, котрий вважався сиротою, адже його мама померла при пологах. Пригадує також старенька як вона 5 років шукала одного чоловіка, котрий поїхав на заробітки та не повернувся.
Надія Вязовська, ювілярка:
- Він сам з Клесова. В нього було троє дітей, проте, коли чоловік мав їхати на заробітки, жінка була вагітна четвертою дитиною. Він поїхав до Росії. Він там працював, там одружився і мав нову сім’ю. Цей чоловік не переховувався. Справа в тому, що в нього прізвище Чижик, а там він прописався як Чижиков. Його перевіряли через паспортне бюро, через паспортний стіл і Чижиков є, а Чижика немає. Ми його знайшли тоді, коли я здогадалась шукати за схожими прізвищами.
Пропрацювавши в паспортній службі 36 років Надія Андріївна вийшла на пенсію у 1980 році. Потім ще певний час робила позаштатно. 10 ж вересня вона відсвяткувала свій 90-річний ювілей. Привітали іменинницю і працівники міграційної служби краю. Начальник управління ДМС Лілія Драпчинська особисто не працювала з пані Надією, проте знайома з нею вже не перший рік.
Лілія Драпчинська, начальник управління ДМС в Рівненській області:
- Три роки тому вона брала участь в нараді, зустрічалась з нашими працівниками, розповідала їм про паспортизацію в чоботях, про розшук злісних неплатників аліментів.
В гостях у Надії Андріївни теперішній начальник міграційної служби Лілія Драпчинська разом з ювіляркою пригадали й усіх попередніх начальників паспортної служби. Іменинниця ж після поздоровлень жартома наголосила, що рада буде бачити гостей і на святкування свого столітнього ювілею.
