Рівненська АЕС до свого 40-річчя відкрила двері для журналістів
Першу цеглину на Рівненській атомній електростанції заклали 40 років тому. У планах було звести шість потужних енергоблоків, втім, через розпад Радянського Союзу встигли збудувати лише чотири. Перший увели в експлуатацію у 1980 році, останній мали запустити вже в 90-му, проте через Чорнобильську катастрофу зробили це лише у 2004 році. Сьогодні Рівненська АЕС працює на повну потужність. Щогодини тут виробляють 2,5 тисячі мегават дешевої енергії та ретельно стежать за безпекою.
Рівненська атомна електростанція працює у три зміни. 24 години на добу. На енергетичній ниві АЕС трудяться понад вісім тисяч чоловік. І до безпеки кожного тут ставляться з особливою уважністю. Щодня працівники, які працюють у радіаційній зоні, проходять дозиметричний контроль. Перед початком та після завершення робочого дня їх перевіряють на спеціальній установці, яка дозволяє виявити факти надходження до організму радіонуклідів. Потім працівник прямує до санпропускника, де отримує спецодяг.
Леся Кірдей, майстер санпропускника:
- Вдягається нижня білизна, куртка зі штанами, чепчик на голову обов’язково, ще є шкарпетки і черевики.
Щодня через один санпропускник проходить 200-250 працівників. Втім, коли триває ремонт атомного реактора, ця цифра зростає вчетверо. Загалом на АЕС діє чотири таких приміщення - одне жіноче та три чоловічих. Перед входом у зону суворого радіаційного контролю переодягнули у спецодяг і журналістів. Кожному персонально вручили дозиметр, себто прилад, який вимірює безпосередньо рівень радіації, а також ознайомили з роботою щита радіаційного контролю третього та четвертого енергоблоків.
Сергій Боришкевич, заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки РАЕС:
- Це наш новий щит. Він модернізований в рамках підвищення безпеки нашої станції. Він повністю автоматизований і дозволяє в автоматичному режимі слідкувати за станом радіаційної безпеки на нашій АЕС.
Пильно стежать на четвертому енергоблоці і за викидами через вентиляційні труби шкідливих речовин у навколишнє середовище. Систему, яка це контролює встановили 9 років тому. Втім, за цей час, запевняють на АЕС, вона працювала практично без збоїв. Справність італійського обладнання щороку перевіряють харківські спеціалісти, а обслуговують його позмінно лише троє людей. Усі рівні безпеки вжито і у приміщенні, де знаходиться гермошлюз, який веде у центральний зал реакторного відділення. За цими дверима знаходиться вже атомний реактор. Фахівці запевняють, йому не страшні ні падіння літака, ні землетруси шкалою до 6-ти балів.
Олександр Валигін, провідний інженер з експлуатації обладнання РАЕС:
- Ми дивилися з вами основний шлюз. Він є основним елементом системи безпеки і через нього ми здійснюємо доступ до основного обладнання реакторної установки, реактора. Також там є елементи системної безпеки.
Працює атомний реактор 300 днів на рік, решту часу перебуває на ремонті. Востаннє його зупиняли 65 діб тому, - розповідає Олександр Валигін. Окрім реакторного, показали журналістам і турбінне відділення. Також познайомили і з роботою блочного щита управління, який стежить за всіма технологічними процесами енергоблока.
Олег Ткаченко, начальник зміни енергоблока РАЕС:
- З цього щита можна керувати всім обладнанням нормальної експлуатації і обладнанням системи безпеки. З цього щита можна увімкнути блок в мережу, вимкнути його від мережі, увімкнути і вимкнути все обладнання.
Загалом над підвищенням безпеки на АЕС працюють безперервно. Ця програма, як розповів заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки Сергій Боришкевич, фінансується як нашою державою, так і міжнародною спільнотою. Нині запевняє, що усе безпечно.
Сергій Боришкевич, заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки РАЕС:
- Впливи нашої станції на довкілля та населення мінімальні. Відповідно до наших даних, які ми збираємо один раз в квартал та направляємо у відповідні структури, то вплив станції вимірюється долями процента від допустимих меж.
Щогодини Рівненська АЕС виробляє дві з половиною тисячі мегават дешевої енергії. Втім, до 2014 року тут планують збільшити її потужність ще на 300 одиниць. За рік атомна електростанція може забезпечити світлом приблизно чотири області такі як Рівненщина. Коштує один кіловат електроенергії лише 22 копійки, а це втричі дешевше, аніж вартість теплової енергетики та в 25 разів – аніж енергія сонця.
